Зеленський очікує від парламенту швидкого ухвалення євроінтеграційних законів

Президент Володимир Зеленський очікує від Верховної Ради ухвалення євроінтеграційних законів у пріоритетному порядку.

Про це він заявив в п’ятницю вранці у зверненні, присвяченому отриманню Україною статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.

Фото: Офіс президента

“Попереду – дуже багато роботи. Згуртованість всіх гілок влади та суспільства – наш ключ до успіху. Попри війну ми продовжуємо втілювати законодавство, норми та правила ЄС у всіх сферах життя. Уряд розробить відповідну дорожню карту. Наступні кроки відомі. Ми маємо рекомендації Єврокомісії”, – сказав президент.

23 червня віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у телемарафоні повідомила, що влада готується до голосування у Верховній Раді до кінця року більш як 30 законопроєктів у рамках євроінтеграції України. Це законопроєкти, які можна ухвалювати під час воєнного стану і які будуть допомагати підприємствам, економіці та не створюватимуть додаткового негативного регулювання.

За словами Стефанішиної, Україна розраховує виконати рекомендації Європейської комісії щодо надання статусу кандидата в члени ЄС до кінця року. Влада вже розробила дорожню карту по кожному з пунктів рекомендацій Єврокомісії, і по кожному вже є напрацювання, стверджує віцепрем’єрка.

Нагадаємо, 23 червня лідери Європейського Союзу на саміті в Брюсселі затвердили рішення надати Україні та Молдові статус кандидата на вступ.

Рішення було схвалено на основі рекомендації Європейської комісії, наданої 17 червня.

У ЄС зазначають, що офіційні переговори з кандидатами розпочнуться після виконання ними умов, зазначених у висновках Єврокомісії щодо заявок на членство. 

Єврокомісія звернула увагу на те, що Україна загалом просунулася у досягненні стабільності інститутів, які гарантують демократію, верховенство права, права людини й повагу та захист меншин.

Водночас Єврокомісія у висновку щодо відповідності України вимогам для держави-кандидата запропонувала, щоби ЄС мав право скасовувати цей статус у разі, якщо Україна порушить свої зобов’язання.

Зокрема, для збереження статусу кандидата Київ має завершити призначення вже обраного на конкурсі очільника САП, провести конкурс глави НАБУ тощо.

ЄС не визначив точну дату, до якої Україна має довести здатність проводити реформи. В пропозиції визначено, що Єврокомісія проведе першу оцінку наприкінці 2022 року, однак для відновлення реформ в Україні мають завершитися бойові дії, тому термін може бути та, найімовірніше, буде продовжений.