Українці можуть виїхати з РФ через треті країни – “Крим SOS”
Українці, яких примусово вивезли до країни-агресора, можуть повернутися через треті країни – Грузію, Естонію, Польщу та інші країни Європейського Союзу.
Про це нагадала юристка “Крим SOS” Анастасія Калініна.
Вона повідомила, що зараз українці можуть в’їхати до країн Європейського Союзу навіть за внутрішнім паспортом, термін якого закінчився.
“Найчастіше українці з території РФ виїжджають сухопутним шляхом до Естонії, Латвії, Грузії, Азербайджану, Фінляндії, а також до Литви та Польщі через територію Білорусі”, – пояснила юристка Калініна.
В РФ не працюють українські консули та посольства, тому оформити документи на повернення до України можна в дипломатичних установах нашої держави в інших країнах.
“Досі працює дипломатичне представництво України в Білорусі. Там можна отримати посвідчення на повернення в Україну, пройшовши ідентифікацію особи, у разі відсутності українських документів”, – відзначає Калініна.
Як відомо, Російська Федерація провадить політику фільтрації громадян України на тимчасово окупованих територіях. Щоб убезпечитися, правозахисники радять видалити з телефону все, що може скомпрометувати людину: фото та відео військових об’єктів, контакти волонтерів. Додатково варто вийти з груп, соціальних мереж.
У “Крим SOS” повідомляють, що з початку повномасштабного вторгнення в РФ опинилися понад 1,2 мільйона людей, щонайменше 200 тисяч з яких – діти.
Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
- умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
- катування і нелюдське поводження;
- зґвалтування;
- руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
- примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
- використання населення як “живих щитів”;
- депортація до Росії чи на окуповані нею території;
- викрадення і незаконні арешти цивільних;
- взяття заручників;
- напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
- віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
- використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
- використання отруйних речовин;
- напади на релігійні й культурні установи;
- розграбування суспільної та особистої власності тощо.