Декілька сотень студентів знову вийшли на акцію протесту з вимогою звільнити Шкарлета

У Києві під стінами Офісу президента декілька сотень студентів влаштували акцію протесту з вимогою звільнити міністра освіти та науки Сергія Шкарлета. 

Про це повідомляє УНІАН.

Фото: Depo.Київ

Акція, до якої приєдналися студенти НаУКМА, КПІ та НАУ,  має назву “Якщо любиш – піди”. Мітингарі наголосили, що вийшли на вулицю, адже численні листи від них до прем’єр-міністра та Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, так і не запустили процесу відставки Шкарлета. 

Люди тримають у руках плакати “Тобі личить твоя відставка”, “А давайте я просто тихонечко в лес уйду, и все”, “Ти міг вкрасти серце та вкрав дисертацію”, “Шкарлет, відійди, ти затуляєш вищу освіту”, а також скандують “Шкарлет, пора додому!”.

Фото: Depo.Київ

Це не перша акція з вимогою відставки Шкарлета. 4 лютого під будівлею Кабміну студенти вже проводили подібну. Тоді її причиною стала відмова МОН визнавати результати виборів президента Києво-Могилянської академії нібито через порушення. Їх з результатом 52,8% голосів виграв колишній міністр освіти та голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Сергій Квіт. Відомство, очолюване нині Квітом, раніше виявило плагіат у науковій роботі Шкарлета. 

Спочатку міністерство оголосило про новий конкурс, однак невдовзі це рішення скасували. 

У відповідь на акцію 4 лютого прем’єр-міністр Денис Шмигаль пообіцяв студентам вивчити ситуацію та відреагувати на неї належним чином. Уже понад тиждень у парламенті йде збір підписів під відповідним проєктом постанови про відставку Шкарлета. 

Нагадаємо, що Шкарлета призначили на посаду в грудні 2020-го, а голосування за його кандидатуру супроводжувалось обуренням громадськості не тільки через факти плагіату в наукових працях міністра, але й через те, що з 226 депутатів, які голосували за, частини не було у Верховній Раді того дня. Регламентний комітет парламенту спочатку мав перевірити ситуацію, але потім відмовився розглядати це питання. 

Офіс генпрокурора розпочав досудове розслідування за фактом можливого кнопкодавства, проте записи з відеокамер, які б могли підтвердити порушення, за словами нардепа Ярослава Железняка, зникли. Він стверджував, що розпоряджатися ними мало Управління державної охорони, однак там це спростували та запевнили, що розпорядником записів мав бути Апарат Верховної Ради.