Об’єктивація та сексизм чи протидія стереотипам: експерти дослідили, як ЗМІ пишуть про гендерну рівність

В українських медіа негативних публікацій щодо гендерної рівності у два з половиною рази більше, ніж позитивних.

Такими є висновки дослідження, яке компанія проти сексизму “Повага” провела разом з AI-платформою медіааналітики Semantrum.

Для того щоб запустити моніторинг, координаторка з гендерних питань кампанії “Повага” Анастасія Багаліка та авторка відеоблогу #шопосексизму Анна Море сформували перелік ключових слів на позначення коректного та некоректного висвітлення. Адже дослідження передбачало пошук як негативних прикладів, так і позитивних.

Для аналізу обрали п’ять тем:

• гендерна рівність;
• забезпечення прав і можливостей ЛГБТІК+-спільнот;
• жіноче лідерство;
• дезінформація щодо гендерної рівності та ЛГБТІК+-спільнот;
• діяльність / наративи антигендерних рухів.

Для добору негативних публікацій орієнтувалися на дискримінаційну лексику, стереотипізацію, дискримінаційну репрезентацію та виправдання насильства. Позитивними ж вважалися публікації, у яких використовувалася коректна лексика, боролися зі стереотипами та які висвітлювали проблеми насильства, посилювали видимість жінок та ЛГБТІК+-персон.

Моніторинг проводили з 15 листопада до 15 грудня. Аналізували контент 30 найвпливовіших онлайн-ЗМІ, 11 телеканалів, 10 найвпливовіших друкованих ЗМІ та по п’ять популярних онлайн-ЗМІ у 24 областях України. Усього проаналізували 23 580 публікацій із загальним потенційним охопленням у 646,7 млн людей.

Негативних публікацій було у два з половиною рази більше, ніж позитивних. Досліджували також контакти з аудиторією, пов’язані з цими публікаціями. Так, негативних контактів з аудиторією було у 1,9 раза більше, ніж позитивних.

Негативні публікації

Серед усього масиву публікацій основні вияви негативу стосувалися теми “гендерна рівність” (93%) та мали ознаки сексуалізації і об’єктивації жінок. На другому місці – негатив у темі “ЛГБТІК-спільноти” (7%) з використанням некоректної термінології щодо ЛГБТІК+ та ознаками гомофобії. На третьому місці – негатив у темі “жіноче лідерство” (3%) з ознаками  об’єктивації та стереотипами щодо гендерних ролей і репрезентації жінок.

Переважна більшість негативу виходила в новинах про шоу-бізнес (69%), в публікаціях про політику (4%) та в новинах про спорт (3%). Також значна частка негативних публікацій не мала вираженої тематичної належності.

Лідери за кількістю негативних публікацій: сайти Politeka, Znaj.ua, ТСН.ua.

Лідери з негативу за охопленням: телеканали ТРК “Україна”, “1+1”, ТК “Інтер”.

Лідери негативу за індексом лояльності медіа (співвідношення позитиву до негативу): Politeka, Today.ua, Znaj.ua, телеканал ТРК “Україна”.

У регіональних джерелах вийшло 7% (394 публікації) із загальної кількості негативу. З них 0,2% – на телебаченні (один сюжет), всі інші негативні виходи були в інтернет-ЗМІ. 

Лідери з негативу в регіонах за індексом лояльності медіа (співвідношення позитиву до негативу): сайти “Газета Жизнь” (Донецьк), “РадіоТрек” та “Голос Карпат”.

За результатами дослідження, найчастіше об’єктивація і сексуалізація виявляються, коли медіа перетворюють дописи з фотографіями в соцмережах на новини, тобто в стрічці з’являються новини про груди, живіт, стегна, декольте, схуднення чи набір ваги відомих жінок.

Приміром, сайт “Бульвар Гордона” дає “новину”, зроблену з допису стендаперки Анастасії Оруджової в інстаграмі, де авторка пише про вінтажні прикраси.

Крім того, у медіа продовжують підтримувати стандарти краси, які створюють нескінченний тиск на жінок. Наприклад, переконуючи, що після вагітності дуже легко “привести себе у форму за кілька днів”. Уявлення про те, що жінка повинна завжди виглядати ідеально, навіть після того, як її організм пережив один з найбільших стресів у житті, створюють стигму, яка зрештою впливає на багатьох жінок. Але медіа не усвідомлюють своєї відповідальності в нібито безневинних матеріалах.

Навіть кримінальні новини медіа подають під сексистськими заголовками. Так робить, наприклад, видання “РадіоТрек”, якому вже не одноразово оголошувала попередження Комісія з журналістської етики.

Деякі медіа мають спеціальні розділи, де публікують матеріали, у яких сексуалізують жінок. На сайті “Бульвар Гордона” це розділ “Шоубіз”, ТСН.ua має розділ “Гламур”. Але найбільше подивування викликає розділ “Men” на сайті 24 каналу, де обговорюють оголених зірок, їхні форми, одяг і таке інше.

Звертають дослідники увагу і на порнозаголовки в новинній стрічці, які дозволяють собі відомі ЗМІ.

Один з типових прикладів – скриншот з публікації на сайті “Бульвар Гордона”.

Подібні матеріали, згідно з результатами дослідження, також роблять Politeka та Znaj.ua. У текстах водночас використовують такі евфемізми, як “диньки”, “булки”, “вареник”, “пиріжок”. Ними ресурси замінюють частини жіночого тіла, такі як груди, стегна, вульва та вагіна.

Експертки з компанії “Повага” вважають, що така “мовна інфантильність має в собі прояви мізогінної традиції вважати жіноче тіло брудним і сороміцьким”. Адже медіа намагаються замінювати назви його частин іншими словами, які “не соромно” вимовляти.

“Таким чином вони приєднуються до тих, хто соромить жінок не лише за те, що їхні груди видно в декольте, а й узагалі за той факт, що вони ці груди мають”, – зазначає одна з авторок дослідження Анна Море.

Позитивні публікації

Лідери за кількістю позитивних публікацій: сайти “Телеканал новин “24”, “Новое время”, “Суспільне.

Лідери позитиву за охопленням: телеканали “1+1”, “СТБ”, “ТК Інтер”.

Лідери позитиву за індексом лояльності медіа (співвідношення позитиву до негативу): “Газета по-українськи”, телеканали “ТК 24”, “Прямий” та “Еспресо TV”, сайти “Суспільне”, “Українська правда” та “BBC Українська служба”.

Основні вияви позитиву стосувалися теми “гендерна рівність” (79%), на другому місці – позитив у темі “ЛГБТІК+-спільноти” (22%), на третьому – позитив у темі “жіноче лідерство” (15%).

Більшість позитивних публікацій була пов’язана з висвітленням проблем гендерного насильства (33%), питань рівноправності (15%) та політики (15%).

Позитивних публікацій в інтернет-ЗМІ було в 3,4 раза менше, ніж негативних; позитивних публікацій на телебаченні було в 1,6 раза менше, ніж негативних. Позитивних публікацій у друкованих медіа на тему гендерної рівності було на 24% більше, ніж негативних.

Регіональні ЗМІ опублікували більше позитивних новин про проблеми гендерної рівності, ніж загальноукраїнські, – 61% проти 39%.

Значна частка позитивних публікацій у регіональних ЗМІ стосувалась акції “16 днів проти насильства” та подій навколо неї, про які активно писали місцеві медіа. Також можна виділити публікації про покарання за домашнє насильство (судові вироки, відкриття справ) у регіональних ЗМІ.

Лідери позитиву в регіонах за індексом лояльності медіа (співвідношення позитиву до негативу) – сайти “Официальный сайт города Одесса”, “Газета Вечірній Київ”, “НикВести”.

Ілюстрація обкладинки: shutterstock