У СІЗО понад рік тримають переселенку, яка поранила чоловіка, захищаючись від зґвалтування
У Київському СІЗО понад рік за підозрою у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень тримають Анастасію Шикову. Дівчина переконує, що потрапила за ґрати, бо захищалась від нападника, який хотів її зґвалтувати.
Про це повідомляє “Повага”.
Анастасія родом з окупованої Брянки на Луганщині, а на підконтрольну уряду територію переїхала 2014-го, жила у Харкові, Дніпрі та останні три роки у Києві. До арешту працювала у рекламній агенції.
Анастасія розповіла, що з 37-річним чоловіком, якого називає нападником, була знайома недовго, а інцидент щодо якого висунули обвинувачення, трапився у жовтні минулого року:
“Кілька разів пили каву, спілкувались. Він запросив мене на день народження. Ми були сусідами. Я прожила 3 роки у сусідньому будинку. Через певні обставини мені довелося з’їхати зі свого житла. Він запропонував допомогти з тимчасовим прихистком днів на 10”.
Зі слів дівчини, чоловік намагався приховати її присутність у його квартирі, однак після наполягань спитав у батька, який “весело сприйняв цю новину”, натомість мати не знала.
“Батьку мене представив своєю дівчиною”, — пригадує Анастасія.
Спочатку чоловік говорив Шиковій, що вона схожа на його загиблу дівчину, розповідав також, що зробить для неї все, що б з ним не сталось, а невдовзі почав “тактильно залицятись”. Робив він це у присутності подруги, а тому дівчина сказала йому, що їй подобається подруга.
“Я хотіла залишити взаємини з ним тільки дружніми… Після почутого почав погрожувати. Казав, що має знайомих, з якими відвезе нас на Труханів, аби вирішити, “хто зайвий у цьому любовному трикутнику”. Основна причина його агресії була у тому, що я сказала, що належу до ЛГБТ-спільноти. У моєму інстаграмі є хештег на підтримку. Він всю увагу на це акцентував. На суді поводився агресивно“, — розповідає Шикова.
Анастасія стверджує, що у вечір інциденту ненадовго залишилась з чоловіком наодинці, коли він почав тягнути її за руки та роздягати. Тоді вона схопила ніж з поверхні в кімнаті, захищаючись.
Прокуратура, згідно з матеріалами справи, інкримінує Шиковій умисне тяжке тілесне пошкодження, однак, як зазначає голова громадської організації “Відкрите коло” Микола Єременко, слідство жодним чином не бере до уваги обставини події:
“Настю суддя раз по разу знову залишає під вартою на 2 місяці, мотивує це тим, що вона зареєстрована на непідконтрольній території. Так звані “державні” адвокати на судові засідання або не ходять, або до них не готові. Стратегії і тактики не мають, жодних клопотань не заявляють, часто змінюються. Де-факто адвокатського захисту у Анастасії Шикової не було ані дня. І зараз немає”.
Державна адвокатка Шикової відмовилась спілкуватись з журналістами та, за словами дівчини, просить відмовитись від неї:
“Адвокатка ніяк зі мною не працює. Просто не приходить на суди. Вже котрий суд відкладається, бо вона не ознайомлена з матеріалами справи. А якщо суд відбувається, то вона кричить: “Відмовтеся від мене”. Недавно телефоном запитувала її про дату засідання, а вона знову сказала, що її не буде, щоб я відмовлялася від неї”.
Шикова розповіла також, що суддя Печерського суду Світлана Шапутько відверто сміялася з її слів, що при поверненні на Донбас її можуть розстріляти, як зрадницю.
У матеріалах справи негативну реакцію після слів про симпатію до подруги приписують Анастасії, а не ймовірному нападнику. Але, крім цього, прокуратура вважає, що “чоловік почав зачиняти двері балкону, тримати їх зсередини руками”, бо вона намагалася їх відчинити та “нанести додаткові ушкодження чоловіку”.
Анастасія розповідає, що саме вона зачиняла двері на балкон у кімнаті: “Ручка дверей була лише з мого боку. Я зачинила його на балконі, щоб завадити йому далі лізти до мене”.
Шикова наполягає, що захищалась.
“Ситуація Насті є типовою. Жінок, які наважилися вчинити опір, раз у раз абсурдно звинувачують в умисних тяжких тілесних ушкодженнях. Таким чином поліція та прокуратура заперечують їхнє право на самозахист та фактично мотивують ґвалтівників до дій”, – зауважує Єременко.
Наразі для дівчини шукають адвоката. За рік перебування в СІЗО вона не давала показів, бо під час судового розгляду її як обвинувачувану мають заслухати останньою, а під час слідства за свідченнями до неї ніхто не звертався.
Адміністрація ізолятора також не реагує на усні та письмові прохання про допомогу лікаря. 2019 року дівчина отримала травму голови. Упродовж усього перебування у СІЗО вона скаржиться на часті та тривалі головні болі, заніміння кінцівок та болі у грудях.