У Києві вшанували пам’ять журналіста Павла Шеремета

У Києві вшанували пам’ять українського та білоруського журналіста Павла Шеремета, який загинув унаслідок вибуху 20 липня 2016 року.

Акція відбулася з ініціативи Білоруської асоціації журналістів (БАЖ) 28 листопада – в день народження журналіста, якому мало виповнитися 50 років, передає кореспондентка ZMINA. 

Учасники акції залишили лампади та квіти біля пам’ятника на місці загибелі Павла Шеремета. Фото: Наталія Адамович

Захід підтримали українські журналісти, представники білоруських неурядових організацій, небайдужі кияни.

Цього року акція пам’яті Шеремета не може відбутися в Мінську, де він похований, через ситуацію в Білорусі, сказав заступник голови БАЖ Борис Гарецький; тому журналісти зібралися на місці, де його вбили для залякування інших журналістів-розслідувачів.

Спогадами про Шеремета поділилася його колега, головна редакторка інтернет-видання “Українська правда” Севгіль Мусаєва. Вона подякувала білорусам за ініціативу вшанування пам’яті журналіста.

За словами голови Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергія Томіленка, для українських журналістів, особливо для молоді, Шеремет уже став символом боротьби за правду та справедливість. Він розповів, що НСЖУ надає правову допомогу родині загиблого для захисту їхніх інтересів у розслідуванні справи про вбивство Шеремета.

Наприкінці акції її учасники запалили свічки та поклали квіти до пам’ятника Шеремету, який встановлено на розі вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького.

Нагадаємо, що один з керівників “Української правди” Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль. Наприкінці 2019 року правоохоронці повідомили, що затримали трьох підозрюваних у вбивстві: дитячу лікарку Юлію Кузьменко, музиканта, ветерана АТО Андрія Антоненка та військову медсестру Яну Дугарь.

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами й свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна і необ’єктивна. Кузьменко також розкритикувала експертизу.