За дев’ять місяців у Криму російські силовики провели 25 нових арештів

За перші дев’ять місяців поточного року в окупованому Криму провели щонайменше 25 нових арештів. 

Про це під час презентації аналізу порушень прав людини в окупованому Криму повідомив голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескандер Барієв. 

Із загальної кількості (147) арештів 106 стосувалися кримських татар, а у 83 випадках ішлося про продовження терміну тримання під вартою. За дев’ять місяців силовики провели також 46 обшуків, зокрема у 26 кримських татар. Слідчі дії російські правоохоронці проводять часто без господарів помешкань, що порушує не тільки міжнародне, але й російське законодавство. 

“Ми не бачимо тенденцій до зменшення, а бачимо, що системно окупаційна влада проводить обшуки на території Криму”, – зазначив Барієв. 

Цьогоріч уперше за роки окупації в Криму під час обшуку вбили кримського татарина – громадянина Узбекистану Аюба Рахімова. Тіло вбитого два місяці не віддавали рідним, а дружину відвезли у відділок з питань міграції, де склали протокол за порушення режиму перебування в РФ. Згодом “суд” ухвалив депортувати жінку.

Значно збільшилася кількість затримань та утримань людей. Так, за дев’ять місяців 2021-го дослідники зафіксували 238 таких випадків, а за аналогічний період минулого року – 68. Затримують людей за підозрами в причетності до “Хізб ут-Тахрір” та “Свідків Єгови”, ухиленні від незаконного призову, виправданні тероризму, державній зраді, диверсіях тощо. Цього року один випадок затримання стався на адмінкордоні. 

“Ми фіксуємо, що й у кінці 2020-го і на початку 2021-го відбувалися випадки утримання людей за етнічним принципом. Зупиняли автомобілі, перевіряли документи та утримували вісім-дев’ять годин до ранку”, – розповів Барієв. 

Фото: osce.usmission.gov

Тільки у вересні відбулося масове затримання 58 кримських татар, які прийшли до будівлі ФСБ в Сімферополі, щоб дізнатись інформацію щодо затриманих напередодні земляків. Під час затримань за дев’ять місяців правозахисники фіксували застосування тортур щодо Владислава Єсипенка та Азіза й Асана Ахтемових.

Зафіксували також 292 випадки порушення права на справедливий суд, зокрема щодо 211 кримських татар. Цей показник зменшився за рік, однак дослідники наголошують, що сама кількість порушень демонструє практику діяльності кримських “судів”. Цього року вони незаконно взяли під варту щонайменше 25 осіб, щодо 22 ухвалили вердикти в справах, а також 13 разів видаляли політв’язнів із залу суду за використання кримськотатарської мови.

Політв’язням у Криму не надають медичної допомоги, однак у СІЗО та колоніях фіксують спалахи коронавірусу. 

Окупаційна влада також карає кримчан штрафами, сума яких за дев’ять місяців сягнула 809 тисячі рублів, або 299 тисяч гривень. Штрафують зазвичай журналістів, активістів, учасників одиничних пікетів. 

За дев’ять місяців також зафіксували два зникнення: 19-річного Асмана Аджиасманова із села Зуя та 23-річного Айдера Джемалядінова з Бахчисарая. Обох хлопців невдовзі знайшли мертвими. 

19-річний Асман Аджиасманов із села Зуя та 23-річний Айдер Джемалядінов з Бахчисарая

З початку року російські силовики оголосили щонайменше 23 попередження про неприпустимість несанкціонованих акцій. Роблять це зазвичай напередодні Дня кримського спротиву російській окупації, дня народження Тараса Шевченка та Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.  

Правозахисники наголошують, що зібрані ними дані можуть бути неповними. 

“У нас неодноразово були випадки, коли про ту подію, яка сталася, наприклад, рік тому, ми дізнаємося через рік, адже родичів і жертв залякують”, – зазначив Барієв. 

За даними Кримськотатарського ресурсного центру, найбільше порушують права людини в Криму представники ФСБ, МВС та так званих “судів”.