Венеційська комісія розкритикувала законопроєкт про перехідний період

Венеційська комісія оприлюднила аналіз законопроєкту “Про засади державної політики перехідного періоду” (№5844). 

Відповідний висновок опубліковано на сторінці комісії. 

У своїй позиції члени комісії приділили увагу аналізу загальних положень законопроєкту, а також окремо зупинилися на кожному розділі документа і надали відповідні коментарі та рекомендації.

Венеційська комісія висловлює розуміння щодо зусиль української влади створити єдину та зрозумілу правову рамку, що застосовуватиметься під час перехідного періоду. Утім, як наголошується, вона має ґрунтуватися на усталених принципах міжнародного права, зокрема верховенстві права, поважати права людини, базуватися на принципах недискримінації та враховувати потреби вразливих груп суспільства. 

Автори документа звернули увагу, що рамковий законопроєкт містить багато загальних та розмитих положень, а низка регулювань посилається на ще не розроблені законопроєкти, що, власне, ускладнює його аналіз. 

“У деяких випадках положення підходять радше до керівництва з політики, ніж до нормативно-правового акта”, – йдеться в документі.

Комісія занепокоєна тим, що проєкт закону має на мені встановити історичні наративи минулого. 

“Відповідні положення містять конкретні меседжі для української громадськості. Венеціанська комісія бажає наголосити на важливості примирення, щоб уникнути поглиблення ліній конфлікту”, – йдеться у висновку. 

Також Венеційській комісії було складно аналізувати текст законопроєкту, оскільки він “стосується декількох проблем, що постають сьогодні, з поглядом на майбутній невизначений розвиток подій“. Проєкт закону намагається встановити загальні регулювання майбутньої амністії, елементи перехідного правосуддя, створити передумови для конвалідації документів, кадровий резерв для деокупованих територій та розв’язати низку інших проблем, пов’язаних з окупацією та реінтеграцією тимчасово окупованих територій. 

Загалом комісія наголосила на важливості збереження узгодженості цього законопроєкту та майбутнього законодавства з Конституцією України й міжнародним правом.

Венеційська закликала Україну не допустити правового вакууму через скасування вже наявних законів, особливо тих, які стосуються Автономної Республіки Крим.

Окремо у висновку зауважується, що під час підготовки законопроєкту проводилися  консультації з різними національними та міжнародними акторами. Однак у цих консультаціях не були належно представлені ті групи, яких прямо стосується законопроєкт, – мешканці Сходу України, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які мали дуже обмежені можливості участі в таких консультаціях. Залучення цих категорій осіб до обговорень як щодо подальшої імплементації законопроєкту, так і щодо ухвалення інших законодавчих актів для реалізації щодо проєкту закону є критично важливим.

На думку експертів комісії, деякі поняття, які є центральними для законопроєкту, не повною мірою відповідають положенням публічного міжнародного права. Наприклад, ідеться про поняття “перехідний період”, “перехідна юстиція”.

Відповідно до міжнародних стандартів, перехідна юстиція є цілісною концепцією, яка повинна стосуватися злочинів та порушень прав людини, вчинених усіма учасниками конфлікту, і мати на меті примирення.

Загалом члени комісії зауважують, що певні сталі поняття міжнародного права в законопроєкті визначаються та інтерпретуються довільно, – у висновку комісія рекомендує або прибрати їх, або зазначити, що вони відбивають “українське розуміння міжнародного права” (п. 104).

Крім того, у висновку наголошується, що заходи перехідного періоду обмежені, щоб наслідки порушень прав людини, спричинені збройною агресією Російської Федерації, були подолані. 

Члени комісії надали рекомендації для подальшого вдосконалення положень проєкту закону, що потребують більш чіткого та конкретного регулювання відповідно до міжнародних стандартів. Зокрема, це врегулювання питання люстрації і обмеження виборчого права, реалізації права на правду, чіткіше прописування положення про конвалідацію, відбиття спеціального конституційного статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в законопроєкті.

Нагадаємо, раніше ZMINA детально розповіла про  “Про засади державної політики перехідного періоду” (№5844). 

Напередодні Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від збройного конфлікту осіб, закликала владу суттєво доопрацювати законопроєкт.