Кінець приватності, або Загрози закону про СБУ, які заперечують його автори

На мій пост про загрози законопроєкту про СБУ відреагував представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський. Він стверджує, що жодних загроз там немає, мовляв, читайте статтю 14.

Але давайте почитаємо разом. (Повний текст статті 14 наводжу в кінці колонки).

По-перше, у статті 14 не згадується закон про захист персональних даних, як це стверджує Веніславський. По-друге, навіть якби така згадка була, це не вирішує проблеми, бо стаття 14 абсолютно декларативна. Вона, як мантра, перелічує Конституцію та інші закони і кодекси, але не містить жодних гарантій для захисту приватної інформації. По-третє, у цій статті прямо визначено, що СБУ повинна керуватися законом про СБУ, що і так зрозуміло. Правники, які знайомі з принципом вирішення колізії загальної та спеціальної норми законів, розуміють, що це значить.

А я ще раз процитую текст частин 3 та 4 статті 13 законопроєкту. І своєю чергою попрошу співавтора цього законопроєкту Федора Веніславського прочитати, що вони там написали. І після цього ще раз нам усім сказати, що законопроєкт не містить ніяких загроз.

Бо якщо читати статтю 13 законопроєкту, то стають очевидними три речі.

Перша. Приватної інформації більше не існує, а СБУ може вимагати доступ до будь-якої інформації без рішення суду.

Друга. СБУ матиме прямий доступ до всіх даних операторів та провайдерів телекомунікацій і їм не потрібно буде тепер жодного дозволу, ні суду, ні цих операторів, щоб отримувати всі дані про користувачів у режимі прямого автоматичного доступу.

Третя. Це прямо суперечить Конституції України, яка гарантує таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, і передбачає винятки тільки на основі рішення суду.

Додам, що відповідно до законопроєкту оператори телекомунікацій будуть зобов’язані встановлювати спеціальне обладнання, що надаватиме повний постійний доступ СБУ до даних користувачів у режимі реального часу, а також можливість здійснювати блокування окремих ресурсів в інтернеті. Це не що інше, як прообраз системи СОРМ (система оперативно-розыскных мероприятий. – Рос.), яка допомагає підтримувати авторитарний режим у Російській Федерації. Схожа система діє і в Білорусі, тільки нею займається окреме управління при президенті, а не КДБ Білорусі.

Оскільки СБУ буде мати прямий доступ, то їм не потрібно буде більше питати дозволів у операторів телекомунікацій і відповідно отримувати санкції суду, вони матимуть можливість відстежувати дії будь-якої особи, і ніхто про це навіть не буде знати. Фактично СБУ запроваджує систему тотального стеження за усіма діями користувачів в інтернеті, що включає перехоплення усіх повідомлень, дзвінків та іншої активності в інтернеті.

Повернемось до того, як на практиці діятиме стаття 14 законопроєкту. У частині розслідування кримінальних справ повноваження СБУ частково регулюватимуться Кримінальним процесуальним кодексом, і тоді на частину дій потрібна буде санкція, однак, коли мова йтиме про так звану “контррозвідувальну діяльність”, що тепер буде окремим видом діяльності СБУ поряд із оперативно-розшуковою, то вона буде регулюватися виключно законом про СБУ та законом про контррозвідувальну діяльність. При цьому процедури закону про контррозвідувальну діяльність, а це фактично всі повноваження будь-якого правоохоронного органу і навіть більше, будуть застосовуватися не лише для розслідування злочинів, а й для усунення будь-якої загрози національним інтересам.

Звісно, визначати, що є загрозою національним інтересам, буде сама СБУ. Наприклад, 2014 року вся діяльність щодо Євромайдану розцінювалася як загроза, і СБУ розробила контртерористичну операцію з придушення протестів. Тепер для цього у СБУ буде в декілька разів більше повноважень.

***

Нижче текст з порівняльної таблиці законопроєкту 3196-д до другого читання, яку членам робочої групи розіслали як остаточну.

Стаття 14. Підстави та порядок тимчасового обмеження прав і свобод людини й громадянина

1. Підстави та порядок обмеження Службою безпеки України прав осіб на свободу та особисту недоторканність, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також прав осіб на недоторканність житла, сімейного й особистого життя визначаються Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України “Про контррозвідувальну діяльність”, Законом України “Про оперативно-розшукову діяльність”, Законом України “Про боротьбу з тероризмом” Законом України, “Про розвідку” та цим Законом.
2. Шкода, заподіяна незаконними рішеннями, діями, бездіяльністю Служби безпеки України та її посадових (службових) осіб правам, свободам та законним інтересам фізичних і юридичних осіб, підлягає відшкодуванню у встановленому порядку”.

Стаття 13. Збирання та отримання інформації Службою безпеки України.

[…]

3. Для отримання інформації Служба безпеки України може використовувати: спеціальні методи і засоби збирання інформації, у тому числі спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів зв’язку та інші технічні засоби негласного отримання інформації; прямий доступ до автоматизованих інформаційних, довідкових систем, обліків, реєстрів, банків або баз даних, держателем (адміністратором) яких є правоохоронні, державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації будь-якої форми власності, а також одержувати від них копії інформаційних фондів зазначених систем з їхнім оновленням у режимі реального часу.

Порядок доступу Служби безпеки України до автоматизованих інформаційних, довідкових систем, обліків, реєстрів, банків або баз даних, документів, інших матеріальних носіїв інформації правоохоронних та розвідувальних органів України, а також порядок взаємодії з інших питань визначаються спільними актами Служби безпеки України та таких органів. Зберігання, використання, поширення, охорона такої інформації здійснюється відповідно до закону.

4. В інтересах національної безпеки, з метою попередження та припинення посягань на державний суверенітет, конституційний лад і територіальну цілісність України, злочинів проти миру та безпеки людства, протидії тероризму та розвідувально-підривній діяльності, захисту прав і свобод інших осіб Служба безпеки України також може отримувати:

1) інформацію, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі про отримання послуг, їхню тривалість, зміст, маршрути передавання тощо”.

Наведені положення про обов’язкове встановлення спеціального обладнання операторами телекомунікацій й отримання до них прямого доступу СБУ передбачені у п.7 ч.1 ст. 11, п. 16, ч.1 ст. 11 змін в законі про СБУ, а також п. 3-5, ч.2, ст. 7 у Законі України “Про контррозвідувальну діяльність”, п.8 ч. 1 ст. 15 у Законі України “Про боротьбу з тероризмом”.