Узбецька правозихисниця Валентина Чупик залишила Росію
Захисниця прав мігрантів Валентина Чупик залишила Росію рейсом до Вірменії. Після рішення ЄСПЛ, який заборонив депортувати Чупик до Узбекистану, правозахисницю звільнили зі спецприймальника.
Про це повідомляє “Радіо Свобода”
У короткому інтерв’ю перед тим, як її рейс вилетів з аеропорту Шереметьєво, правозахисниця розповіла, що вона не впевнена щодо юридичних деталей своєї справи, але несподівано отримала узбецький паспорт сьогодні вранці, а потім здала ПЛР-тест на коронавірусну хворобу, щоб сісти на рейс.
“Я в літаку. Я повинна вимкнути телефон, зараз ми вилітаємо“, – сказала Валентина Чупик.
Наразі невідомо, чи Вірменія є кінцевим пунктом призначення правозихисниці, чи вона буде летіти далі.
Ситуація Чупик привернула увагу правозахисників у Росії, а також Комітету з питань запобігання катуванням, який попросив Європейський суд з прав людини втрутитися від її імені. Зрештою, як повідомила її адвокатка напередодні, ЄСПЛ заборонив Росії депортувати правозахисницю до Узбекистану.
Громадянка Узбекистану і правозахисниця Валентина Чупик втекла з Узбекистану у 2006 році після того, як тамтешня влада спробувала взяти під контроль її правозахисну організацію.
Відтоді вона жила в Москві, керуючи неурядовою організацією “Тонг Жахон”, яка надає правовий захист та допомогу трудовим мігрантам із країн Центральної Азії.
25 вересня її затримали в Шереметьєво після повернення до Росії з Вірменії.
За її словами, співробітники Федеральної служби безпеки Росії повідомили їй, що її позбавили статусу біженця з 17 вересня та заборонили в’їзд до Росії на 30 років.
Цей крок пояснили тим, що вона нібито подала неправдиву інформацію або підроблені документи російській владі, коли подавала заяву про надання статусу біженця у 2006 році.
Чупик, яка назвала це твердження “абсолютною нісенітницею”, заявила, що її можуть посадити у в’язницю, піддати тортурам або вбити в разі повернення до Узбекистану.
Раніше один із помічників правозахисниці повідомляв, що вони подали прохання про надання притулку українським дипломатам у Москві та Києві. У Міністерстві закордонних справ послалися на відсутність повноважень приймати такі заяви. Державна міграційна служба наразі не коментувала ситуацію.