У мережі опублікували тисячу документів спецслужб України, Грузії та колишньої Чехословаччини про митців

Центр досліджень визвольного руху в межах проєкту “Репресоване мистецтво” опублікував тисячу документів спецслужб України, Грузії та колишньої Чехословаччини про тридцятьох митців XX століття.

До архіву потрапили як матеріали про переслідування та утиски їх з боку комуністичної влади, так і про факти співробітництва з репресивними органами, повідомляється на сайті центру. 

Фото Остапа Вишні з його справи. Джерело: cdvr.org.ua

Кожна з трьох країн представлена десятьма митцями.

Українська частина документів розповідає про Остапа Вишню, Олександра Довженка, Михайла Бойчука, Леся Курбаса, Опанаса Заливаху, Стефанію Шабатуру, Миколу Глущенка, Василя Стуса, Валер’яна Підмогильного.

Документи Служби держбезпеки колишньої Чехословаччини (ŠtB) свідчать у справах першого президента Чехії Вацлава Гавела, письменника Мілана Кундери.

Спостереження за Міланом Кундерою. Джерело: cdvr.org.ua

Також відкрито документи про литовсько-грузинського художника Романа Сута і першого президента Грузії Звіада Гамсахурдію.

Чимало світлин оприлюднено вперше, уточнюється на сайті центру. Так, у добірці документів зі справи на художника та агента Миколу Глущенка (завербований радянською розвідкою 1926 року, мав агентурний псевдонім Ярема) опубліковано копію з альбому з акварельним малюнком Адольфа Гітлера, подарованого Глущенку власником 1940 року. Вперше публікується фотографія дружини художника, також агентки та мисткині під псевдонімом Художниця.

Є на сайті фотографії та документи зі справи Кундери, з яких можна дізнатися про те, як комуністичні спецслужби для психологічного тиску на чеського письменника Павела Когоута отруїли його собаку.

Загалом у діджитал-архіві центру вже розміщено понад 28 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження. Вони стануть основою для онлайн-виставки “Репресоване мистецтво”, яку презентують у вільному доступі вже незабаром. Її готують фахівці з Чехії, Грузії та України за підтримки “Дома Європи”, що фінансується Європейським Союзом.

Організатори не даватимуть оцінки діям митців, висновки мають зробити самі глядачі, побачивши життя видатних людей крізь призму документів.