Реформа СБУ: чи потрібна нам спецслужба, що працюватиме проти громадян

Як відомо, зараз у парламенті готуються розглянути у другому читанні законопроєкт №3196-д, який має внести зміни до багатьох законів щодо діяльності Служби безпеки України – найменш реформованого за часів незалежності України державного органу. Реформи СБУ, яка б відповідала демократичним принципам, давно вимагали експерти та правозахисники. Адже нинішня діяльність СБУ часто пов’язується з системними порушеннями прав людини. Тож від моменту прийняття проєкту у першому читанні навколо фінального тексту закону точаться дискусії.  

Останніми днями редакція закону про СБУ змінюється кожні декілька годин.

Позитивне те, що законопроєкт про СБУ широко обговорюється, парламентський комітет з питань нацбезпеки щоразу виставляє нову редакцію тексту документу і за цим можна стежити.

Автори законопроєкту справді реагують на ту критику правозахисників, яка звучить. Водночас навіть із внесеними правками законопроєкт викликає низку зауважень.

Наприклад, доволі сильно змінилося положення щодо контролю за діяльністю СБУ.  Утім, цей контроль поки не виглядає таким, яким він має бути в демократичному суспільстві. І це є однією з вад проєкту закону.

Так, єдина функція контролю, закладена в законопроєкті, яка більш-менш нагадує подібні механізми в демократичних країнах – це парламентський контроль. Вона суттєво покращена, але все одно СБУ має право не надавати ту інформацію, яку запитує парламент. Бо, за законопроєктом, саме СБУ вирішує, яку інформацію надавати, а яку – ні. Діяльність СБУ часто пов’язується з системними порушеннями прав людини, відповідно жоден орган з власної волі не надаватиме інформацію, яка може працювати проти нього.

Також не існує відповідальності за поширення неправдивої, неповної або неточної інформації з боку СБУ. Тож у таких умовах парламентський контроль залишається дещо ефемерним, оскільки СБУ буде звітувати тільки гарними цифрами. Крім того, в законопроєкті чітко не визначена публічна звітність СБУ щодо тих обмежень прав людини, які зазначені в її повноваженнях.

В той час як правозахисники вимагали, щоб по всіх повноваженнях СБУ був чіткий набір показників щорічно. Наприклад, скільки було санкцій на обшук отримано, скільки санкцій на зняття інформації з каналів зв’язку, скільки санкцій на отримання інформації та інших гласних й негласних слідчих дій. Це важливо, оскільки по цих показниках можна вже говорити, наскільки серйозно СБУ застосовуватиме ті чи інші повноваження, які використовують зазвичай правоохоронні органи.

Власне, ключовою вимогою правозахисників до реформи було те, що СБУ має стати не правоохоронним органом, а контррозвідувальним. Тобто спецслужбою, головна функція якої – збір інформації, обробка цієї інформації і передання відповідним суб’єктам. В багатьох країнах повноваження спецслужб є надзвичайно широкими саме тому, що інформація, яку вони збирають, не призначена для використання в кримінальному процесі проти конкретної людини. Однак, якщо ми подивимось проєкт закону про СБУ, а також зміни до закону про контррозвідувальну діяльність, то там якраз виписані всі правоохоронні повноваження.

Мені здається, що автори проєкту до сьогодні так і не зрозуміли різниці між правоохоронними повноваженнями і повноваженнями спецслужби, яка працює в демократичному суспільстві.

Адже не зрозуміло, чому проєкт закону позбавляє СБУ повноважень щодо досудового слідства і водночас залишає інші правоохоронні повноваження.

Тобто закон позбавляє СБУ права розслідувати злочини, однак він повністю залишає повноваження щодо оперативно-розшукової діяльності і ще більше додає повноважень в контррозвідувальній діяльності, яка за своєю сутністю виглядає як альтернативна оперативно-розшукова діяльність. Таким чином СБУ нічого не втрачає з погляду повноважень. Тільки тепер ці повноваження використовуватимуться не для розслідування злочинів, а взагалі для того, що мала би робити спецслужба іншими методами. І це є неприйнятним.

Також, наскільки мені відомо, аналогічні зауваження висловлювали до законопроєкту і в Європейському Союзі, і в НАТО, і в США.

Ще одне зауваження з боку міжнародних структур стосується того, що законопроєкт фактично перекреслює будь-які демократичні вимоги до захисту персональних даних. Можна навіть сказати, що законопроєкт про СБУ ліквідує таке поняття як захист персональних даних, оскільки СБУ отримує фактично безконтрольні повноваження збирати і поширювати інформацію щодо будь-якої особи. Найгірше, що СБУ хочуть надати повноваження мати прямий доступ до усіх баз даних, які знаходяться в приватних і державних структурах.

Це нонсенс, такого повноваження не має жодна спецслужба в світі і, звичайно, з цим не можна погодитись.

Загалом служба отримує ще багато спірних, хоча менш важливих повноважень. Але добре, що профільний комітет усе-таки погодився позбавити СБУ права мати власні місця тримання під вартою, такі як ІТТ та СІЗО. Це можна назвати перемогою.

Наостанок ще висловлю сумніви щодо реалізації норми про передачу повноважень із досудового слідства від СБУ до ДБР. Адже ДБР за своїм визначенням розслідує злочини виключно щодо державних службовців. Якщо ж СБУ передає свої повноваження щодо слідства ДБР, тоді це міняє функції ДБР, визначені законодавством про цей орган. І ДБР починає розслідувати великий перелік злочинів проти звичайних приватних осіб, зокрема економічні злочини.

Боюся, що ДБР в такий ситуації буде, по-перше, до цього не готове, по-друге, це буде порушенням її компетенції, а по-трете, це створить ще один конгломерат для тиску на бізнес . Тобто ДБР стане органом, який буде займатись розслідуванням злочинів бізнесу.

Більше того, я підозрюю, що коли надійде строк передачі остаточних повноважень, то виявиться, що всі будуть не готові до цього. І вони відкладуть ще на 5 років ці перехідні положення. СБУ буде безкінечно продовжувати свої перехідні повноваження і залишатись  з усіма правоохоронними функціями.

Це той сценарій, який закладається цим проєктом про СБУ.

Тож у підсумку ми можемо побачити, що немає жодного повноваження, якого б СБУ позбавили у порівнянні з наявними у неї сьогодні. Водночас служба отримає низку доволі серйозних нових повноважень.

Варто замислитись, чи потрібна нам структура, яка, можливо, буде ефективно працювати як спецслужба, але так само буде працювати проти своїх громадян, оскільки жодних запобіжників проти цього немає.

Володимир Яворський, правозахисник