Конституційна скарга може подарувати довічно ув’язненим перспективу звільнення – правозахисники

 

Так вважають правозахисники з Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) та Харківської правозахисної групи (ХПГ), повідомляє сайт УГСПЛ.

 

Вони нагадують, що міжнародні стандарти вимагають реалістичної перспективи звільнення від довічного покарання. Ці стандарти відображені у правових системах країн ЄС, що запровадили різні способи звільнення. Реалістичної перспективи звільнення вимагає також і стаття 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це підтвердив Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у справі “Вінтер та інші проти Сполученого Королівства”.

 

Судді ЄСПЛ переконані, що засуджені до довічного позбавлення волі мають право знати, коли та на підставі яких критеріїв може бути розглянуте питання про їхнє дострокове звільнення. При цьому право на розгляд цього питання не означає, що засудженого звільнять. Звільнення можливе тільки за умови, якщо зникнуть обґрунтовані “пенологічні підстави” для подальшого ув’язнення (ознаки, які свідчать, що людина продовжує лишатися небезпечною для суспільства – ред.).

 

Правозахисники наголошують, що в Україні немає такого механізму. Хоч Кримінальний кодекс передбачає помилування від президента та заміну довічно засудженим покарання на строк, однак цей механізм має винятковий характер і його не можна вважати реалістичною перспективою звільнення. На це також вказав Європейський комітет із запобігання катуванням у своїй доповіді (§40 – ред.) про візит до України у 2016 році.

 

Правозахисники вказують, що у статті 28 Конституції України є подібна до статті 3 Європейської конвенції про права людини норма. Вона проголошує, що “ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню”. Тож через принцип дружнього ставлення до міжнародного права Конституційний Суд України, інтерпретуючи цю норму, може брати до уваги, як ЄСПЛ витлумачив статтю 3 Конвенції.

 

“Отже, стаття 28 Конституції може бути інтерпретована подібно до статті 3 Конвенції. Це означає, що відсутність в Україні реалістичної перспективи звільнення від довічного потенційно суперечить Конституції України”, – йдеться в повідомленні.

 

На їхнє переконання, з появою інституту конституційної скарги в Україні громадяни можуть порушити питання про конституційність закону.

 

“Серед скарг, що надходять до Конституційного Суду, є й скарги від довічно засуджених. Поки що їх одиниці, та можна прогнозувати, що в майбутньому їх будуть десятки або й сотні”, – передбачають правозахисники.

 

Вони констатують, що ця проблема має масовий характер, адже станом на вересень 2016 року в Україні нараховується 1 552 довічно засуджених. А до УГСПЛ та ХПГ неодноразово зверталися засуджені до довічного позбавлення волі. Вони так само скаржилися на відсутність реалістичної перспективи звільнення. 

 

В УГСПЛ повідомляють, що спілка супроводжує стратегічну справу з цього питання у ЄСПЛ. Однак, навіть якщо суд у Страсбурзі ухвалить рішення проти України, проблема, швидше за все, не вирішиться. Бо для цього потрібні зміни до Кримінального кодексу.

 

“Натомість рішення Конституційного Суду можуть безпосередньо спонукати парламент створити відповідні законодавчі норми. Тому позиція суду про відсутність реалістичної перспективи звільнення від довічного має особливе значення”, – йдеться в повідомленні.

 

У ХПГ вважають, якщо довічно засуджені будуть надсилати конституційні скарги, то, можливо, Конституційний Суд такі скарги навіть об’єднає в одне провадження. 

 

Правозахисники створили інструкцію, яка допомагає зорієнтуватись, що і як потрібно зробити довічно засудженим, аби вони надіслали конституційну скаргу.