До Венеційської комісії направлять законопроєкт щодо місцевого референдуму
Текст проєкту закону про місцевий референдум, який винесли на громадське обговорення, мають направити на розгляд Венеційської комісії.
Про це повідомив перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук під час засідання погоджувальної ради парламенту.
Текст законопроєкту про місцевий референдум з’явився на сайті Верховної Ради у березні поточного року. Раніше парламент підтримав в другому читанні президентський законопроєкт про всеукраїнський референдум, однак питання такого волевиявлення на місцях залишалось не вирішеним.
Згідно зі статтею 7 Закону “Про місцеве самоврядування”, в Україні існує поняття “місцевий референдум”: він є формою розв’язання територіальною громадою питань місцевого значення. Однак провести його неможливо через те, що досі не існує окремого закону для цього. Питання порядку організації та проведення місцевих референдумів не було прописаним і в старому законі, який визнали неконституційним у 2018-му.
Згідно з проектом, місцевий референдум є способом самостійного вирішення територіальною громадою питань місцевого значення. На місцевому референдумі громадяни зможуть вирішувати питання, наприклад, висловлення недовіри місцевій владі, затвердження статуту територіальної громади або змін до нього, затвердження програми розвитку територіальної громади тощо.
На референдум не зможуть виносити питання, які є предметом всеукраїнського референдумуі та ті, що суперечать положенням Конституції і законів України. Не зможуть провести волевиявлення щодо питань, спрямованих на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності, створення загрози нацбезпеці, розпалювання міжетнічної, расової або релігійної ворожнечі.
Не можуть бути предметом референдуму й питання, що віднесені Конституцією та законами до компетенції інших органів влади, зокрема, з приводу делегованих органам місцевого самоврядування повноважень.
Місцевий референдум з ініціативи громади проголошує територіальна комісія на вимогу не менше 10% від загального числа виборців, виборча адреса яких віднесено до території відповідної громади. Рішення, прийняті на референдумі, розглядають органи місцевого самоврядування в порядку, передбаченому законом.
Ініціювання, призначення і проведення місцевого референдуму в разі введення воєнного або надзвичайного стану на всій території України або на території, де передбачається його проведення, а також протягом тридцяти днів після скасування воєнного чи надзвичайного стану, згідно з законопроєктом, забороняється.
За словами Стефанчука, наразі закінчився процес громадського обговорення тексту проєкту, а тому його чекає юридична вичитка та внесення правок.
“Після подачі проекту до Верховної Ради ми звернемося до спікера парламенту з проханням направити його на розгляд до Венеціанської комісії для надання відповідного висновку”, – сказав він.
Нагадаємо, що майже 60% українців підтримують ухвалений Радою закон про всеукраїнський референдум.
Ще декілька років тому, як показували соціологічні дослідження, українці не орієнтувалися в питаннях референдуму і пов’язаних з ним ризиків. Так, 69,8% респондентів підтримали б проведення референдуму про встановлення смертної кари для педофілів. Однак Конституція, наприклад, забороняє виносити на референдум питання податків, бюджету та амністії, а з приводу смертної кари є навіть окреме рішення Конституційного Суду, яке є продовженням тексту Основного закону.
Фотографія обкладинки: Міст