Депутати визнали неконституційними законопроєкти про лобізм, які критикувала громадськість

Дата: 04 Березня 2021
A+ A- Підписатися

Комітет з правової політики Верховної Ради України визнав такими, що не відповідають Конституції, чотири законопроєкти про лобізм, проти яких виступило громадянське суспільство.

Рішення депутати ухвалили під час засідання комітету 3 березня, передає кореспондент видання ZMINA.

Йдеться про такі документи:

  • №3059 “Про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні”, ініційований народними депутатами Юлією Тимошенко та Сергієм Власенком;
  • №3059-1 “Закон про лобізм” від Олександра Дубінського та Ольги Василевської-Смаглюк;
  • №3059-2 “Про правове та прозоре регулювання діяльності з лобіювання” авторства Олександра Качури та інших;
  • №3059-3 “Про лобістську діяльність” від Дениса Монастирського та Павла Фролова.

Напередодні їх обговорили на підкомітеті з питань політичної реформи та конституційного права за участю представників громадськості.

За словами голови підкомітету Ольги Совгирі, основна проблема полягає в тому, що лобіювання в запропонованих редакціях часто змішується із суміжними поняттями участі громадськості в управлінні державними справами та справами місцевого значення.

“Громадськість висловлює стурбованість щодо того, що ці законопроєкти можуть звужувати чи обмежувати реалізацію права громадян на участь у громадських організаціях та участь в управлінні”, – уточнила депутатка.

Крім того, за її словами, до всіх законопроєктів на підкомітеті були системні зауваження щодо їхньої конституційності від Інституту законодавства ВР, Міністерства юстиції, Національної академії правових наук, Організації з безпеки і співробітництва в Європі тощо.

Під час обговорення документів на засіданні Комітету  з питань правової політики був присутній лише один з авторів згаданих законопроєктів – депутат Сергій Власенко. Він відстоював думку про те, що законодавчо регулювати лобістську діяльність в Україні вкрай необхідно вже зараз.

Власенко заявив, що “активізм в Україні став професією, що перебуває поза зоною контролю держави”, і категорично не погодився з тим, що його законопроєкт є неконституційним.

Натомість представники громадських організацій наголошували, що таке регулювання поставить під загрозу існування певних демократичних інститутів в Україні й стане на заваді реалізації конституційних прав громадян.

Так, представник громадської спілки “Коаліція “Реанімаційний пакет реформ” Богдан Яцун назвав головним ризиком відсутність чіткого розрізнення між лобізмом та правом громадян на захист своїх інтересів і на участь у формуванні публічної політики, яка гарантується багатьма статтями Конституції.

Серед них:

  • ч. 1 ст. 36 – згідно з нею громадяни мають право на свободу об’єднання задля здійснення захисту своїх прав;
  • ст. 5 – народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та місцевого самоврядування;
  • ст. 38 – гарантує право громадян на участь в управлінні державними справами;
  • ст. 69 – згідно з нею народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум, але й іншими формами безпосередньої демократії, зокрема через загальні збори, громадські слухання;
  • ст. 140 – місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;
  • ст. 39 – громадяни мають право мирно збиратися (право на збори, мітинги, маніфестації тощо);
  • ст. 40 – усі мають право скеровувати індивідуальні чи колективні письмові звернення і особисто звертатися до органів державної влади та органів місцевого самоврядування тощо.

На думку Яцуна, через відсутність чіткого розмежування термінів у законопроєктах є ризик поширення регулювання, яке передбачено для лобістів, на громадські організації.

Він висловив спільну думку багатьох громадських діячів: ніхто не заперечує проти запровадження регулювання діяльності лобістів, проте цей захід не є першочерговим у подоланні корупції. 

У тому вигляді, що існує зараз, ухвалення будь-якого із запропонованих законопроєктів надасть державі інструмент впливу по всій Україні, вважає він.

З ним погодився представник ГО “Український незалежний центр політичних досліджень” Максим Лациба. Він також попросив відхилити документи й відправити їх на доопрацювання та висловив готовність брати участь у консультації.

Представниця Центру прав людини ZMINA Олена Виноградова наголосила на невідповідності норм законопроєктів про лобізм міжнародним зобов’язанням, які взяла на себе Україна. Зокрема, йдеться про право на свободу об’єднань, гарантоване Міжнародним пактом про громадянські та політичні права і Конвенцією з прав людини.

Після обговорення члени Комітету ВР з питань правової політики більшістю голосів визнали всі запропоновані до розгляду документи такими, що суперечать положенням Конституції України, й рекомендували голові парламенту повернути їх суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Нагадаємо, у лютому низка громадських організацій закликала депутатів відхилити згадані законопроєкти. Зокрема, йшлося про те, що закладені в них підходи становлять загрозу обмеження прав громадян та організацій громадянського суспільства для здійснення і захисту своїх прав і свобод, задоволення своїх громадянських, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, а також права на участь у виробленні рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Центр прав людини ZMINA у звіті за 2020 рік вніс усі чотири законопроєкти до переліку 12 небезпечних для громадянського суспільства. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter