Соціологи розповіли, що українці торік думали про відновлення водопостачання до Криму

Попри високий рівень невизначеності в питанні відновлення водопостачання до Криму позиція українського суспільства є сталою. Більшість виступає проти такого кроку української влади.

Про це свідчать результати соціологічного опитування “Сім років окупації Криму: що думає українське суспільство?”, проведеного на замовлення Школи політичної аналітики НаУКМА.

У вересні 2020 року на 3,3 % зменшилася кількість громадян, які цілком або частково схвалювали відновлення водопостачання до тимчасово окупованого Криму. Загальна кількість таких прихильників сягнула 29,8 % у порівнянні з 33,1 % в березні.

Майже незмінною лишилася кількість тих, хто цілком або частково не схвалює цю пропозицію: з 36,4 % в березні до 39,8 % у вересні.

Водночас частка тих, хто категорично не схвалює відновлення водопостачання, становить в опитуваннях відповідно 28,5 % та 27 %.

Заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ігор Яременко під час презентації результатів дослідження сказав, що в таких стратегічних питаннях, як подання води Північно-Кримським каналом, має бути фаховий підхід, оцінювання ризиків і наслідків.  

“Як я не можу давати поради хірургу, як проводити операцію, так само далеко не всі можуть радити, чи давати воду в Крим. А в нас усі дають поради”, – прокоментував він.

Нагадаємо, що невдовзі після окупації, вже у квітні 2014 року, українська влада припинила постачання води Північно-Кримським каналом.

Українські фахівці з цього питання зазначають, що вода з каналу потрібна не для задоволення потреб населення, а для військових та промисловості. Крім того, експерти вказують на посилену політику Росії з колонізації півострова, внаслідок чого в Криму, зокрема, загострилася водна криза. Українська влада раніше заявляла, що відновить водопостачання після деокупації Криму. 

Раніше Представництво президента в Автономній Республіці Крим відкинуло звинувачення Росії стосовно обов’язків України постачати воду до тимчасово окупованого півострова. Відомство наголошує, що забезпечення окупованої території ресурсами – обов’язок держави-окупанта.