Переселенка з Донбасу довела в суді, що разом із сім’єю покинула дім через російську агресію
Колишня жителька Амвросіївки на Донеччині Тетяна Здоровцова довела в суді, що вимушено покинула свій дім у 2014 році внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Про це повідомили в Українській Гельсінській спілці з прав людини.
До літа 2014 року подружжя Здоровцових мешкало в місті Амвросіївка, що за 20 кілометрів від кордону з РФ. Від початку збройної російської агресії родина активно допомагала українським військовим: купували продукти харчування, одяг та ліки, а Олександр, робота якого була пов’язана із землевпорядкуванням, ще й мав доступ до детальних кольорових мап місцевості, яких не вистачало військовим.
“На 2,5 тисячі населення Амвросіївки таких, як ми, було всього п’ятеро. Більшість чекала приходу Росії. Ніби повторився 1917 рік, коли в людей не було нічого, вони не мали, що втрачати, але думали, отримають неочікувані блага. Наші чоловіки ж були переконані: якщо допомагати військовим, то цей жах швидше закінчиться. Але ми не врахували одного – сили були нерівні”, – розповіла Тетяна.
Згодом родині почали погрожувати, намагалися спалити будинок та внесли до так званих “розстрільних списків”, а тому в серпні 2014-го сім’я виїхала зі свого дому.
“До нас прийшли військові й сказали: “Ми не можемо вас захистити”. На той час по селищу вже бігали люди з автоматами та раділи приходу Росії. Їхали в колоні. Під обстрілами”, – згадує жінка.
Здоровцови переїхали до Дніпра, де почали допомагати переселенцям, однак згодом чоловік Тетяни помер, а тому вона почала самотужки боротися за свої права, розуміючи, що навряд чи зможе повернутися в будинок в Амвросіївці, який розграбували бойовики.
Разом з юристкою УГСПЛ жінка подала заяву до суду першої інстанції, щоб встановити факт, що вимушене переселення з окупованої території Донеччини відбулося внаслідок збройної агресії РФ. Як пояснює правниця Марина Кіптіла, на відміну від біженців, які перебувають під захистом Женевської конвенції, вимушені переселенці не захищені жодним міжнародним юридично зобов’язальним документом, а отже їхній захист залежить лише від держави, у якій вони живуть.
“Оскільки в довідках про вимушене переселення не зазначено причини такого переселення, то громадяни України мають право звертатися до суду для встановлення таких причин. Про це сказано в рішенні Верховного Суду, зокрема, від 14 березня 2018 року”, – додає юристка.
Суд першої інстанції відмовив Тетяні, а апеляційний суд підтвердив це рішення. Однак Верховний Суд постановив розглянути скаргу повторно і на засіданні в грудні минулого року задовольнив заяву Здоровцової.
Водночас, як наголошує захисниця Здоровцової, через те, що на національному рівні поки відсутній механізм компенсації шкоди за втрачене майно на окупованій території, відшкодування від Росії можливо вимагати в Європейському суді з прав людини, куди й позиватиметься жінка.
“Ми так багато часу боролися за позитивне рішення суду, а це майже всі ці роки війни, що навіть сил на бурхливі емоції вже не було. Дуже шкода, що чоловік не дожив до дня, коли суд ухвалив щодо нас позитивне рішення”, – розповіла Здоровцова.
Фотографія обкладинки: AP