Журналісти Євген Малолєтка та Мстислав Чернов, які працювали в Маріуполі, отримають премію DW “За свободу слова”

Фотограф Євген Малолєтка та відеограф Мстислав Чернов, які висвітлювали початок війни та наслідки інтенсивних обстрілів і боїв в оточеному росіянами Маріуполі, отримають премію німецької медіакомпанії Deutsche Welle “За свободу слова”.

Про це 2 травня повідомили на сайті DW.

Мстислав Чернов у Маріуполі. Фото: Євген Малолетка / AP

За словами генерального директора DW Петера Лімбурґа, ця премія відзначає виняткову мужність журналістів у протистоянні пропаганді та фейковій інформації Кремля.

“Доробки Мстислава Чернова та Євгена Малолєтки важко сприймати, але що справді спричиняє біль, так це правда, яку вони показують: Росія напала на Україну та їі мирне населення під вигаданим приводом. Кожна історія має нюанси, але факти не спростувати. А саме так намагається чинити Кремль: викривляти факти та поширювати неправдиву інформацію”, — сказав він.

У виданні нагадали, що Чернов та Малолєтка приїхали до міста 24 лютого — у день початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Вони знімали руйнування, спричинені обстрілами міста, роботу лікарів у шпиталях, численні жертви серед цивільного населення.

Євген Малолєтка

Залишили журналісти Маріуполь 15 березня 2022 року у складі колони, що виїхала після відкриття гуманітарного коридору.

Малолєтка розповів DW, що після визнання Росією незалежності так званих “ДНР” та “ЛНР” очікував початку активних бойових дій з боку росіян. Водночас вони з Черновим не очікували, що “росіяни так швидко пройдуть усі лінії оборони та візьмуть Маріуполь в облогу”.

Фотограф розповів, що з перших днів війни почались обстріли мікрорайону Східний: прилітали снаряди, вони з відеографом документували потрапляння в багатоповерхові житлові будинки. Також, за його словами, одне з передмість Маріуполя постійно перебувало під масованими артилерійськими обстрілами.

Згодом по Маріуполю почала працювати російська авіація. Українських військових все більше відтісняли до міста.

“Усі військові зайшли в місто, бо позиції в полях не було можливості утримувати, їх звідти вибивали. Тому вся оборона перейшла у місто”, — згадує Малолєтка.

Мстислав Чернов. Фото: Felipe Dana

Після цього обстріли Маріуполя стали інтенсивнішими, а пересування містом ускладнилось. У місті працювали диверсійно-розвідувальні групи, було чутно автоматні черги.

За спогадами журналіста, на вулицях з кожним днем меншало людей та автівок, був майже відсутній зв’язок. Місцеві жителі намагалися дізнатися, чи будуть гуманітарні коридори.

“У місті була одна чи дві точки, де ловив зв’язок, після 10 березня він зник і там”, — розповів Малолєтка.

Загиблих від обстрілів місцеві на той час вже ховали на подвір’ях будинків, хоча це ще не було масовим, уточнив фотожурналіст. Разом з Черновим вони документували роботу працівників ритуальних послуг.

“Оскільки не було доступу до нормального кладовища, був виритий рів приблизно 30 метрів завдовжки і десь три метри в глибину. Туди звозили тіла загиблих з лікарень. Також працювали маленькі похоронні фірми, які збирали тіла людей з подвір’їв та також туди їх скидали в загальну могилу”, — вказує він.

Журналісти часто знімали дітей.

“Ми дуже часто потрапляли на смерті дітей, це складно забути. Всі діти, яких привозили в лікарню та яких ми знімали, померли. Це ті діти, які були в нас на кадрах, — як 15-річні, так і тримісячні немовлята. Вони всі загинули внаслідок обстрілів”, — згадує Малолєтка.

У місті була знищена майже вся інфраструктура. Окупанти били по лікарнях, розбили станцію пожежних, де стояла вся техніка, необхідна для гасіння пожеж — туди влучила щонайменше одна авіабомба.

“Вони зруйнували пожежну частину, ймовірно, для того, щоб було неможливо гасити пожежі в місті та діставати людей з-під завалів та щоб посіяти страх серед населення”, — вважає чоловік.

Фото: Євген Малолєтка / AP

За його словами, Маріуполь росіяни цілеспрямовано знищували квартал за кварталом.

Згадав він також події 9 березня, коли авіабомба влучила у двір поблизу міської лікарні та пологового будинку Маріуполя. Кадри зі зруйнованого пологового облетіли увесь світ та стали одним із символів цієї війни.

Попри те що авіабомба влучила між будинками, пологовий будинок отримав значні пошкодження через вибухову хвилю, зауважив Малолєтка. За його словами, в одному з приміщень лікарні, у двір якої влучила авіабомба, розташовувався військовий шпиталь, але там не було жодних військових позицій або військової техніки.

Він також розповів, що військові РФ полювали за журналістами. Так, вони з Черновим прийшли в лікарню для того, щоб поспілкуватись з жінками з пологового будинку, який постраждав від вибуху. Там потрапили в оточення. На вулицю виїхали російські танки. Майже добу журналісти переховувались у лікарні під виглядом лікарів, водночас знімали, як російські танки гатять по місту.

Одна з жертв обстрілу пологового будинку в Маріуполі. Фото: Євген Малолєтка / AP

12 березня до Малолєтки та Чернова приїхала спецгрупа військових, які евакуювали їх у безпечніше місце.

“Ми залишились без автівки і наше пересування по місту та доступ до інтернету стали дуже обмеженими. Співробітники поліції нам пізніше допомагали з доступом до супутникового інтернету. Ми приїжджали до поліцейських, у них був супутниковий зв’язок, ми передавали дані звідти, але пересуватись ставало все важче і важче”, — розповів фотожурналіст.

За словами Малолєтки, до представників масмедіа надходили повідомлення, що їх “росіяни включили в якісь списки”. Українські військові, які приходили в лікарню, де переховувались журналісти, казали, що їм потрібно евакуюватись. Бо якщо росіяни візьмуть їх у полон, то змусять сказати щось потрібне їм на камеру.

“Дійсно, якби ми потрапили в руки до росіян, це справді був би складний та важкий процес. Мені б не хотілось перевіряти на собі, як працюють російські спецслужби із затриманими”, — сказав Малолєтка.

14 березня колона з близько ста автомобілів змогла виїхати з Маріуполя. Наступного дня у місті стояв затор з автівок довжиною в шість-сім кілометрів, які хотіли виїхати з міста, згадує фотограф.

“Усі стояли в заторі, але потроху їхали. Ми теж хотіли вирватись та 15 березня виїхали з міста. На трасі між Маріуполем та Оріховим у напрямку Запоріжжя в кожному селі стояв щонайменше один блокпост. Це була одна з перших хвиль масової евакуації, тому ми змогли проїхати. Не було жорстких перевірок. Було дуже страшно, що у нас візьмуть телефони і почнуть їх дивитись, але цього не сталося. Загалом ми проїхали близько 15–16 російських блокпостів. Вночі перетнули лінію між російськими та українськими військами”, — розповів він.

Огляд окупантами людей на блокпостах. Фото: Євген Малолєтка / AP

Нагадаємо, що фотожурналіст Євген Малолєтка співпрацює з багатьма міжнародними інформаційними агенціями та організаціями, відеожурналіст Мстислав Чернов — з Associated Press.

Нагороду “За свободу слова” медіакомпанія Deutsche Welle вручає з 2015 року. Лауреатом може стати людина або ініціатива, які відіграли важливу роль у справі захисту в ЗМІ прав людини і свободи думок.

Найбільше портове місто на березі Азовського моря — Маріуполь, де до війни жило приблизно 500 тисяч жителів, росіяни намагаються взяти під контроль від 24 лютого. Зробити це штурмом окупантам не вдалося, тож вони почали артобстріли та бомбардування міста з повітря.

Жителі оточеного Маріуполя залишилися без води, світла, тепла, зв’язку та продуктів. Евакуацію мирних жителів із міста окупанти постійно блокували.

Станом на 21 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що в місті залишаються заблокованими близько 120 тисяч мирних жителів. Частина маріупольців та українські військові перебувають у бомбосховищах заводу “Азовсталь”, який штурмують окупанти.

1 травня розпочали евакуацію цивільних з “Азовсталі”, до Запоріжжя виїхало приблизно 100 людей.

2 травня, за повідомленням радника мера міста Петра Андрющенка, евакуацію продовжили. Він зазначив, що за підтримки ООН та Червоного Хреста 2 травня змогли погодити дві додаткові локації для посадки в гуманітарну колону — з селища Мангуш та Луначарського кільця біля Бердянська. При цьому російські військові заявили, що хочуть провести “фільтрацію” людей у Мангуші, однак “обіцяють провести швидко”. 

В Офісі президента висловили надію, що з “Азовсталі” вдасться евакуювати не лише цивільних, а й військових.