За роки роботи Ради тривалість засідань і кількість голосувань поступово зменшуються – дослідження

За роки роботи чинного скликання Верховної Ради тривалість засідань і кількість голосувань поступово зменшуються, тож парламент дедалі гірше ухвалює потрібні закони. 

Про це йдеться у дослідженні видання “Тексти”. 

Купол будівлі Верховної Ради в Києві. Фото: фейсбук-сторінка Верховної Ради України

Аналітики кажуть, що у мирний час депутати досить активно працювали в Раді, а початок повномасштабного вторгнення згуртував парламент, тож цей показник не змінився: лише 1–2% усіх голосувань (крім голосувань за поправки) переносили через відсутність кворуму.

Однак уже з другої половини 2023 року активність почала зменшуватись. Той запал, який був на початку, поступово зникав, і дедалі більше депутатів пропускало голосування. 

Так, за перші 10 тижнів роботи Верховна Рада IX скликання провела 1034 голосування.

“Це майже втричі більше, ніж тепер. Для порівняння: за останні 10 тижнів роботи парламенту влітку 2026 року відбулося лише 357 голосувань”, — звертають увагу дослідники. 

За роки роботи у парламенті монобільшість як явище фактично існувало лише у 2019 році, однак активність зменшилась не лише у “Слуг народу”, а однією з причин цього називають повільне та поступове зменшення кількості депутатів.

Це призвело до того, що для важливих голосувань “Слуги” починають залучати інші фракції, зокрема радикально опозиційні, такі як ЄС і БЮТ.

“В умовах браку голосів, щоб не відкладати розгляд закону на невизначений час, у Раді повернулися до практики сигнальних голосувань. Це своєрідні перекликання, коли від депутатів вимагають натиснути на будь-яку кнопку, щоб підтвердити свою присутність на місці”, — розповідають дослідники.

Відтоді як депутати стали гірше ходити на засідання, сигнальні голосування традиційно проводили лише двічі на день: зранку та в післяобідній час. Однак із березня 2026 року новою нормою фактично стала триразова перевірка кворуму протягом дня. Абсолютний рекорд було зафіксовано 26 лютого 2026 року, коли під час одного пленарного засідання перекликання проводили 11 разів.

Коли важливі законопроєкти в порядку денному вже вичерпані, депутати розходяться, але частина таки лишається (зазвичай до 10 обранців) і сидить до пізнього вечора. У такому режимі парламент починає розглядати поправки, які завідомо не мають шансів пройти.

Аналітики виокремили чотири головні проблеми у роботі чинного скликання Ради:

•  чисельність;
• відвідуваність;
• відсутність власного світогляду чи політичної програми, заради втілення якої вони мали б працювати;
• образа на президента. 

Як варіант розвязання проблеми пропонують створити коаліцію умовно національної єдності, яка оперативно голосувала б за необхідні закони та не впадала б у стан італійського страйку, а також загалом запровадити технічні покращення.

Нагадаємо, що минула сесія Верховної Ради стала антирекордом з кількості ухвалених законів.