За два роки троє політв’язнів померли без медичної допомоги в РФ та окупованому Криму — ZMINA
За останні два роки троє політв’язнів померли через відсутність медичної допомоги, щонайменше 80 потребують невідкладної допомоги в СІЗО та колоніях у РФ та окупованому Криму.
Про це під час Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ (Parallel Civil Society Conference) заявила менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко.
Фото надане організаторами Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄТакож правозахисникам відомо приблизно про 100 випадків, коли ненадання медичної допомоги, неналежні умови тримання та застосування насильства в місцях тримання під вартою суттєво впливають на стан ув’язнених, сказала вона.
Російська Федерація з 2014 року незаконно переслідує та ув’язнює цивільних з політичних мотивів. Станом на грудень 2025 року в Криму окупанти переслідують велику кількість людей, з яких 220 перебувають у незаконному ув’язненні в неналежних умовах утримання та з порушенням їхніх прав.
Більшість політв’язнів окупаційні суди засудили до тривалих строків позбавлення волі — від 7 до 20 років. В таких умовах відсутність медичної допомоги загрожує багатьом з них інвалідністю та смертю у в’язницях, наголосила Нестеренко.
Зі 100 випадків, виявлених Центром прав людини ZMINA під час моніторингу інформації щодо порушень прав політв’язнів з відкритих джерел, а також зі свідчень родичів та адвокатів, в 46 зафіксували та підтвердили ненадання меддопомоги при потенційно небезпечних для життя травмах та захворюваннях у пенітенціарних установах як на ТОТ, так і на території РФ.
Правозахисниця уточнила, що порушення умов тримання характерні для всіх установ пенітенціарної системи Росії та на окупованих територіях. У деяких випадках такі порушення можуть не мати якоїсь особливої мотивації, а просто відбуваються через системні проблеми — загальну деградацію російської пенітенціарної системи.
Так, розповсюджені випадки, коли погіршення умов утримання окупанти здійснюють задля тиску або як неофіційне покарання політв’язнів, розповіла Нестеренко.
Найпоширенішими захворюваннями серед політв’язнів і цивільних, яких утримують у виправних установах як в окупованому Криму, так і на території РФ, є захворювання системи кровообігу, серцево-судинні захворювання, захворювання опорно-рухового апарату (артрит, остеоартрит), нирок, печінки, рак та цукровий діабет.
Також вони страждають від дерматологічних захворювань — висип, псоріаз, нарости невідомого походження, стоматологічних проблем, погіршення зору та слуху, гриж.
Через погане харчування бранці Кремля хворіють від гастриту, виразки шлунка та інших шлунково-кишкових захворювань. Неодноразово документувалися випадки зараження такими серйозними захворюваннями, як гепатит, ВІЛ та туберкульоз, під час утримання під вартою.
ОБСЄ та держави-учасниці повинні докласти всіх зусиль, щоб закликати РФ дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, зокрема щодо надання меддопомоги незаконно засудженим, та виступати за негайне звільнення політичних в’язнів, заявила представниця Центру прав людини ZMINA.
Сесія Parallel Civil Society Conference відбулася 3 грудня 2025 року в австрійському Відні у форматі speed-dating, який дозволив максимально залучити учасників та донести ключові виклики, з якими стикається Україна. Загалом під час заходу правозахисники з Азербайджану, Грузії, Центральної Азії, США та України презентували найактуальніші тенденції у сфері прав людини та рекомендації для інституцій ОБСЄ.
Нагадаємо, що ще 2023 року Центр прав людини ZMINA разом з партнерами склав Список Гафарова-Ширінга, у якому зібрано дані про політв’язнів, стосовно яких є підтверджені факти ненадання медичної допомоги. Його названо так у пам’ять про померлих у місцях несвободи через відсутність меддопомоги двох кримських політв’язнів – Джеміля Гафарова та Костянтина Ширінга.
Щороку цей список збільшується. Так, у березні 2025 року у в’язниці міста Димитровград Ульяновської області РФ загинув кримськотатарський в’язень Рустем Віратті. Окупанти звинувачували його в участі в кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана.
Впродовж двох років Віратті утримували в неволі, де його здоров’я систематично погіршувалося, а його права постійно порушувалися, що врешті-решт призвело до смерті політв’язня.
Станом на серпень 2025 року з цього списку вдалося викреслити лише одну людину – заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, нині посла України в Туреччині Нарімана Джеляла.
Єдиний спосіб зарадити ситуації з політв’язнями, стан яких уже майже критичний, – це повернути їх додому, переконані правозахисники.