Вибори на деокупованих територіях можливі за умов невтручання Росії та з дотриманням міжнародних стандартів – проєкт закону

Дата: 04 Червня 2021
A+ A- Підписатися

Нова версія законопроєкту про перехідний період у Криму та ОРДЛО, яку на початку червня Мінреінтеграції оприлюднило для громадського обговорення, окреслює права корінних народів України, пропонує заходи задля запобігання окупації українських територій. Документ також регулює обмеження права бути обраним на місцевих виборах, люстрації, амністії, виборів, референдумів та конвалідацію і Процедура визнання дійсним нікчемного правочину, недійсність якого встановлено законом про засади державної політики перехідного періоду. правочинів.  

Про це йдеться в тексті законопроєкту “Про засади державної політики перехідного періоду”. 

Стаття п’ята документа пропонує, щоб міністр оборони, голова Служби безпеки України та міністр внутрішніх справ надсилали президентові України спільне подання про “факт повної відсутності окупаційних сил РФ на території населеного пункту, району та встановлення повного контролю України над територіями в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці”. Отримавши цей документ, президент має ухвалити рішення про визнання відповідної адміністративно-територіальної одиниці деокупованою та встановити дати її деокупації.

У разі ухвалення документа державна політика перехідного періоду здійснюватиметься, ґрунтуючись, зокрема, на принципах непорушності та забезпечення права власності, невідворотності покарання за злочини, що визнаються в міжнародному праві як найсерйозніші. 

Законопроєкт гарантує корінним народам України, які історично проживали на Кримському півострові (кримським татарам, караїмам та кримчакам), низку прав. Зокрема, самовизначення в складі України у встановлений законом спосіб та використання ефективних механізмів правового захисту від асиміляції.

Ст. 9 вводить гарантію неповторення окупації. Для цього держава зобов’язана виконувати низку заходів, зокрема: 

– здійснювати ефективну оборонну політику, зміцнювати Збройні сили України;
– здійснювати ефективну освітню політику, формувати стратегію громадянської освіти на деокупованих територіях, державну підтримку вивчення української мови та історії України;
– проводити заходи національно-патріотичного виховання, зокрема спрямовані на формування громадянської свідомості та готовності до захисту України;
– здійснювати ефективну інформаційну політику;
– впроваджувати ефективну зовнішньоекономічну політику, яка має на меті диверсифікувати та уникнути залежностей, зокрема енергетичної.

У статті також декларується рух держави в напрямі отримання членства в НАТО

Другий розділ документа гарантує, що людина, яка була в складі окупаційних сил чи окупаційних адміністрацій РФ і вчинила кримінальне правопорушення, пов’язане з тимчасовою окупацією, не може бути звільнена від кримінальної відповідальності. Утім, ця ж норма дає винятки, які мають бути відбиті в Кримінальному кодексі. Крім того, ст. 10 пропонує унеможливити амністію за низкою критеріїв. 

Документ також передбачає обмеження права бути обраним на місцевих виборах та люстрацію осіб, які “своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи на підрив основ національної безпеки і оборони України або порушення прав і свобод людини”

Підстави та порядок обмежень визначатиме Закон “Про відповідальність за правопорушення, вчинені під час тимчасової окупації території України”. Обмеженню права бути обраним на місцевих виборах та люстрації підлягатимуть громадяни, які були в складі: 
– окупаційних сил та адміністрацій РФ і не завдали шкоди життю та здоров’ю громадян;
– вищого керівництва окупаційних сил та окупаційних адміністрацій, перелік посад яких визначає Служба безпеки України.

Відповідно до документа, обмежень уникнуть люди, які в складі окупаційних адміністрацій РФ забезпечували життєдіяльність тимчасово окупованих територій (ТОТ) і не завдали умисно шкоди життю та здоров’ю громадян і які були в складі окупаційних сил РФ з примусу або проти своєї волі та не завдали умисно шкоди життю та здоров’ю громадян.

Кожному, хто підпав під обмеження, буде гарантоване право на захист і оскарження рішень, зокрема до суду.

Законопроєкт передбачає створення Українського національного центру розбудови миру, який опікуватиметься правом на правду. 

Спеціальним законом регулюватиметься конвалідація правочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, вони можуть бути конвалідовані в порядку, визначеному законом. Документи про освіту, видані на ТОТ, не визнаються. Громадянам з такими документами потрібно пройти атестацію для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання на ТОТ у порядку, визначеному законом.

Наукові ступені та вчені звання, надані на ТОТ, документом пропонується не визнавати. Вони також не можуть бути предметом атестації.

Громадяни України, які проживають на ТОТ, можуть брати участь у виборах президента України, народних депутатів та всеукраїнському референдумі на території України, яка не є тимчасово окупованою. На ТОТ пропонується заборонити проводити місцеві вибори та референдуми.

Уперше після деокупації місцеві вибори на деокупованих територіях призначаються, якщо їх можливо провести “з дотриманням вимог Конституції України, Виборчого кодексу України, цього та інших законів одночасно з черговими місцевими виборами”. Вибори, референдуми на деокупованих територіях проводяться з обов’язковим дотриманням стандартів ОБСЄ та Ради Європи щодо виборів і референдумів.  

Законопроєктом також проголошується, що вибори можливо провести:

– якщо буде унеможливлене незаконне втручання у виборчий процес, зокрема з боку Росії;

– з дотриманням виборчих прав внутрішньо переміщених осіб;

– за умови свободи передвиборчої агітації, рівних можливостей доступу до ЗМІ та відновлення українського теле- та радіомовлення, вільного обігу українських друкованих засобів масової інформації на деокупованих територіях;

– з безпечними умовами діяльності та за безперешкодної участі офіційних спостерігачів у виборчому процесі;

Нагадаємо, у січні Мінреінтеграції оприлюднило проєкт закону про перехідний період. Низка правозахисних організацій закликала Мінреінтеграції доопрацювати документ за участю експертів національних, міжнародних організацій та профільних органів державної влади.

Віцепрем’єр-міністр та міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков сподівається, що Верховна Рада ухвалить закон про перехідний період і перехідне правосуддя для Криму та ОРДЛО у 2021 році.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: