В Україні діти не знають про шляхи передачі ВІЛ/СНІДу – дослідження

Дата: 07 Червня 2015
A+ A- Підписатися

Молоді українці віком 15 – 24 років є однією з найвразливіших груп населення, що зазнають ВІЛ-інфікування через відсутність ВІЛ-профілактичної інформації, високу ранню (навіть у віці до 15 років) сексуальну активність, кажуть експерти.

За даними Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка, серед 13–17-річних підлітків кожен третій хлопець та кожна шоста дівчина мають досвід статевих стосунків. Майже кожен восьмий хлопець та кожна третя дівчина не використовували презерватив під час останнього статевого акту.

Середній вік статевого дебюту, тобто першого статевого контакту, серед хлопців становить 14,4 роки, а серед дівчат – 15,1 років.

Експерти зауважують, що лише 24% мають правильні знання про шляхи передачі ВІЛ. Рекомендований показник – 95% поінформованості серед молоді. На сьогодні Україна посідає одне з перших місць серед країн Європи за кількістью ВІЛ-позитивних людей.

66% підлітків знають, куди можна звернутись, якщо є бажання пройти тестування на ВІЛ. Дівчата (69%) у цьому питанні є більш обізнаними, ніж юнаки (63%).

Дівчата у всіх вікових групах частіше за хлопців не зважають на загрозу власному здоров’ю і практикують ризикований статевий акт. 

Дівчата частіше вдаються до роз’яснювальних послуг дружнього оточення як джерела отримання знань про статеві стосунки, а хлопці частіше звертаються до телебачення.

В анонімному опитуванні найчастіше про використання протизаплідних пігулок повідомляють 14-річні підлітки (26,7%).

Голова правління Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка Ольга Балакірєва вважає, що 14 – 15 років – це запізнілий старт для роз’яснювання сексуальної культури, інформування про використання презервативів для того, щоб убезпечити себе від інфекцій, які передаються статевим шляхом.

Експерти наголошують, що навчальні заклади є ключовою ланкою у формуванні знань щодо шляхів передачі ВІЛ та індивідуальних засобів захисту.

“У нас було дві анкети – одна для більш молодших, а друга – для більш старших. Так от, Міносвіти заперечує, щоб питання щодо сексу та сексуальної культури ми задавали підліткам молодшої групи. Можливо, вони праві певною мірою, але це означає, що мають бути інші форми інтервенцій й інформування тих, хто вже почав сексуальне життя. А ви вже бачите, що серед хлопців в 13-річному віці вже кожен 9-й має цей досвід. Це дуже важливі показники, які сьогодні варто переосмислювати, що вони означають, і починати розмови про це, щоб не мати негативні наслідки”, – передає слова Ольги Балакірєвої кореспондент Центру інформації про права людини.

При цьому експертка наголошує, що роз’яснювальна робота має проводитись зрозумілою для дитини мовою.

“Дуже важливо, аби була налагоджена взаємодія між молоддю і тими працівниками навчальних закладів, які передають знання задля профілактики шкідливих звичок і профілактики ВІЛ-інфікування. В цьому контексті ми закликаємо вищі педагогічні, медичні навчальні заклади удосконалити підготовку майбутніх вчителів та медиків саме у питаннях сексології, охорони репродуктивного здоров’я на мові, яка буде доступною підліткам з тим, щоб вони могли використовувати знання у житті”, – каже Ольга Балакірєва.

Експерти рекомендують використовувати інтерактивні форми під час організації ВІЛ-профілактичної роботи – тематичні акції, концерти, театралізовані вистави тощо з безпосередньою участю в їх підготовці, проведенні, обговоренні самої молоді.

Навчальним закладам необхідно впровадити програми батьківського всеобучу з метою навчання ефективному спілкуванню з дітьми та підлітками щодо безпечного сексу та профілактики ВІЛ і подальшого їх залучення до проведення та участі в профілактичних заходах.

Важливо включити показники рівня знань дітей та підлітків щодо шляхів передачі ВІЛ до Державної програми “Репродуктивне здоров’я нації” та до Загальнодержавної соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

“У цих програмах немає цього показника. А на практиці ми розуміємо: якщо немає показника, то й немає того орієнтиру, який підштовхував би фахівців до небхідної роботи. У цих програмах є показник охоплення. Але цей показник скоріше пасивний, ніж активний, коли ми будемо вимірювати рівень обізнаності молоді”, – наголошує Ольга Балакірєва.

Експерти також рекомендують у межах навчальних програм посилити компонент статевого виховання та просвіти, що включає не тільки надання вичерпної, достовірної та доступної інформації про можливі методи контрацепції та запобігання небажаній вагітності, з порівнянням їх переваг і вад, а й навички статево-рольової соціалізації та розуміння взаємовідносин статей.

Необхідно також виховувати у підлітків позиції щодо усвідомлення відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я партнера, у разі прийняття ними рішення про початок статевих стосунків.

Україна в 1991 році ратифікувала Конвенцію про права дитини, а у квітні 2001 року прийнято Закон про охорону дитинства.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: