В Україні вперше міського голову відкликали за ініціативою жителів: Ірина Плетньова більше не очолює Умань
Ірина Плетньова, яка з 2020 року очолювала Умань на Черкащині, з 8 вересня припинила виконувати повноваження міської голови. Партія “За майбутнє” ухвалила рішення про її відкликання після того, як жителі міста зібрали необхідну кількість підписів, а територіальна виборча комісія перевірила їх. Це перший в історії незалежної України випадок, коли міського голову відкликали за народною ініціативою.
Про це народний депутат від Уманщини Антон Яценко розповів у коментарі Суспільному.
Скриншот відео8 вересня в Києві відбулися збори політичної партії “За майбутнє”, від якої Плетньова балотувалася на посаду міської голови Умані у 2020 році. Учасники зборів одностайно підтримали її відкликання та скерували відповідне рішення до Уманської міської ради.
Яценко зазначив, що Плетньова на збори партії не прийшла. За його словами, її заздалегідь повідомили про засідання: партія опублікувала відеозапрошення на своїй сторінці та надіслала інформацію через доступні месенджери.
Сама Плетньова підтвердила Суспільному, що не була присутня на засіданні. Водночас вона розповіла, що чекала на рішення територіальної виборчої комісії, однак не змогла отримати ані рішення, ані протокол.
Колишня мерка подала відповідне клопотання та понад чотири години чекала на документи на робочому місці. Проте в передбачений для цього термін комісія її не повідомила, а її представники не виходили на зв’язок. Через відсутність документів вона не може звернутися до суду.
Ірина Плетньова очолювала Умань майже шість років. На місцевих виборах 2020 року вона балотувалася від партії “За майбутнє” та отримала понад 30% голосів виборців. За неї проголосували 6074 людини.
Щоб ініціювати її відкликання, потрібно було зібрати щонайменше таку саму кількість підписів – 6074. Таку вимогу встановлює законодавство про місцеві вибори.
З 29 липня до 17 серпня 2026 року ініціативна група зібрала 6710 підписів та передала їх територіальній виборчій комісії. Комісія мала перевірити їх протягом 20 днів.
7 вересня голова ТВК Ольга Усатюк оголосила результати перевірки. Комісія врахувала 6421 підпис, а ще 289 не зарахувала з різних причин. Отже, кількість підтверджених підписів перевищила необхідний для відкликання Плетньової поріг.
Після цього партія “За майбутнє” розглянула питання про відкликання своєї представниці та 8 вересня підтримала відповідне рішення.
Після дострокового припинення повноважень міського голови його обовʼязки має виконувати секретар міської ради. Про це Суспільному розповів керівник “Академії стратегічних досліджень” Сергій Пасічник.
За каденції Плетньової посаду секретарки Уманської міськради обіймала її однопартійка Катерина Терещенко. Саме вона мала б виконувати обов’язки міської голови після відкликання Плетньової, однак 7 вересня Терещенко подала заяву про звільнення за власним бажанням.
Того ж дня депутати обрали новим секретарем міської ради Ростислава Заволоку. Його кандидатуру запропонувала сама Плетньова. Після припинення її повноважень Заволока почав виконувати обов’язки міського голови Умані.
Ростислав Заволока очолює фракцію партії “Слуга народу” в Уманській міській раді. Він народився в Умані та здобув вищу освіту в Уманському державному аграрному університеті. Також Заволока займається підприємницькою діяльністю, йдеться на сайті Уманської міської ради.
Загалом до складу Уманської міської ради входять 38 депутатів. 35 з них належать до п’яти депутатських фракцій – “За майбутнє”, “Європейська солідарність”, ВО “Батьківщина”, “Слуга народу” та “Сила і честь”. Ще троє депутатів не входять до жодної фракції.
Нагадаємо, що ще до повномасштабного вторгнення в Україні обговорювали запровадження механізму місцевого референдуму, який мав би дати жителям громад можливість безпосередньо впливати на розв’язання питань місцевого значення. Відповідний законопроєкт передбачав, що ініціювати місцевий референдум можна на вимогу щонайменше 10% виборців відповідної громади. Водночас проводити такі референдуми під час воєнного або надзвичайного стану документ забороняв.
Разом з тим навіть під час воєнного стану громадяни зберігають право оскаржувати в суді рішення, дії або бездіяльність органів державної влади та місцевого самоврядування і їхніх посадовців. ZMINA пояснювала, що це право належить до тих конституційних гарантій, які держава не може обмежувати в умовах воєнного стану.
