У Росії політв’язні з важкими захворюваннями втрачають шанс вийти на свободу за станом здоров’я – правозахисниця
У Росії люди з важкими захворюваннями втрачають шанс вийти на свободу за станом здоров’я: відповідна стаття 81 кримінального кодексу РФ, дію якого росіяни поширюють на окупований Крим, формально залишається законною, але практика її застосування зазнала кардинальних змін.
Про це написала кримськотатарська журналістка й правозахисниця Лутфіє Зудієва на своїй сторінці у фейсбуку.
Олександр Сізіков, Ленур Халілов, Тофік Абдулгазієв, Яшар Шихаметов. Джерело: фейсбук-сторінка Лутфіє Зудієвої“Раніше все ж таки суд вирішував, що, якщо людина має важке захворювання з офіційного переліку, це майже реальний шанс вийти на свободу й отримувати хоча б паліативну медичну допомогу в домашніх умовах. Нині все має інакший вигляд”, – написала вона.
Як приклад вона навела історію 58-річного політв’язня Ленура Халілова. Його засудили в справі про причетність до ісламської політичної партії “Хізб ут-Тахрір”, яку в РФ визнали терористичною, але в багатьох країнах світу діяльність організації не заборонено.
У Халілова – рак печінки IV стадії з метастазами. Суд першої інстанції його звільнив, оскільки на це є медичні підстави, російська прокуратура не заперечувала. Однак пізніше прокурор скерував подання про апеляцію на вирок, і кримського татарина повернули до колонії в РФ.
“Водночас виводячи не із зали суду, а вже з дому, де він лікувався та встиг отримати нарешті перший блок хімієтерапії в лікарні. До в’язниці його забрали без ліків”, – пише Зудієва.
Прокурор аргументував свою вимогу тим, що “хвороба – це ще не основа для звільнення” і що треба звертати увагу на “характер злочину”, “громадську небезпеку”, поведінку, дисциплінарні порушення, навіть формальні.
Історія повторилася з кримським мусульманином Олександром Сізіковим, цілком незрячою людиною. Суд його спочатку звільнив, визнавши, що в колонії неможливо забезпечити необхідний догляд за людиною з інвалідністю із зору. Медична комісія в ув’язненні це знову підтвердила.
Але пізніше рішення скасували, й Сізікова знову позбавили волі. Причому, як і у випадку з Халіловим, спочатку прокуратура підтримала звільнення, а потім сама ж заперечила його в суді апеляційної інстанції.
Дуже складна ситуація також у 43-річного кримського татарина, бранця Кремля Тофіка Абдулгазієва, в якого діагностували низку хвороб, зокрема туберкульоз. Стан здоров’я політв’язня весь час погіршувався в ув’язненні. Два роки тому йому у визволенні відмовили попри всі наявні підстави.
Нинішнього року в чоловіка виявили злоякісну пухлину головного мозку. Захист Абдулгазієва знову звернувся до суду, але засідання відклали до 17 квітня. Стан здоров’я чоловіка дуже погіршився: Тофік втрачає зір, важко говорить і швидко знесилюється, у нього вже з’являються провали в пам’яті, а мова сплутана.
Яшар Шихаметов, 55-річний бранець Кремля, який страждає на низку важких хронічних захворювань, теж спробував домогтися звільнення за станом здоров’я. Однак у його випадку суд першої інстанції відмовив одразу – рішення оголосили 28 жовтня 2025 року.
“Наявність серйозних захворювань, тяжкого стану людей, по суті, перестала бути головним чинником щодо звільнення. І є відчуття, що всі ці випадки пов’язані один з одним. Поки ми спостерігаємо одне важливе явище: практика застосування статті 81 КК, яка формально залишається законною, кардинально змінюється. І це дуже важливий поштовх до дискусії не лише про правозастосування, а й про межі гуманності”, – заявила Зудієва.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що віцепрезидентка Європарламенту Піна Пічерно стурбована станом бранки Кремля, кримської журналістки та правозахисниці Ірини Данилович, яку катують у колонії в РФ.
