В Раді Європи оцінили законопроєкт про розумне пристосування для людей з інвалідністю: які прогалини виявили
Законопроєкт №14389 про забезпечення розумного пристосування для людей з інвалідністю є прогресивним та сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України. Проте документ містить низку прогалин – зокрема, варто спростити процедури та забезпечити прозорість фінансування.
Про це розповіла міжнародна консультантка Ради Європи Моніка Смуш-Кулєша під час презентації звіту щодо відповідності законопроєкту європейським стандартам 8 жовтня, передає ZMINA.
Фото: громадська спілка “Ліга сильних”В Україні право на розумне пристосування для людей з інвалідністю вже зафіксоване, проте наразі бракує чіткого механізму його застосування. У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №14389, який має це виправити. Зміни передбачають, що людина з інвалідністю зможе сама визначати свої потреби, а роботодавці отримають зрозумілу процедуру та можливість отримати компенсацію витрат від держави.
Законопроєкт розширює права людей з інвалідністю та посилює захист їхнього права на працевлаштування, звернула увагу Моніка Смуш-Кулєша:
“Законопроєкт є прогресивним і сприяє виконанню зобов’язань України як у межах Конвенції про права осіб з інвалідністю, так і в системі правових норм Ради Європи. Водночас він має рамковий характер і потребує дуже ретельного впровадження і подальшого доопрацювання”.
За її словами, ефективність закону залежатиме від чіткості підзаконних актів, спроможності органів влади та формування послідовної практики дотримання прав.
Фото: громадська спілка “Ліга сильних”Експертка назвала позитивні сторони законопроєкту. Зокрема, документ запроваджує чітке право на розумне пристосування на всіх етапах трудових відносин – із визначеними строками та можливістю використовувати адміністративні та судові засоби правового захисту. Також передбачається створення комплексної системи фінансової підтримки, включно з механізмами компенсації та грантами.
У висновку зазначені й прогалини законопроєкту. Серед зауважень – складність процедур та фрагментарність через задіяність кількох органів. Це може впливати на своєчасність та доступність забезпечення розумного пристосування. Є ризик того, що формальні вимоги й жорсткі строки можуть по-різному впливати на окремі групи людей з інвалідністю.
Також є зауваження щодо фінансових механізмів – залежність від бюджетних асигнувань, недостатня координація між джерелами фінансування і потенційне непряме перекладання витрат на роботодавців.
Серед рекомендацій – запровадити обов’язкове навчання для роботодавців та налагодити якісний облік і статистику.
Розумне пристосування – це зміни, які дають людині з інвалідністю можливість працювати нарівні з іншими. Йдеться про усунення конкретного бар’єра, який заважає реалізувати право на працю. Це може бути адаптація робочого місця або обладнання, гнучкий графік чи додаткові перерви. Також:
- зміна окремих робочих процесів без зменшення оплати праці;
- підтримка асистента;
- дистанційна або надомна робота;
- інформація в доступному форматі;
- переклад жестовою мовою;
- адаптація процедури співбесіди, тестування або професійного навчання.
Законопроєкт визначає, як людина має звертатися по розумне пристосування, які обов’язки в роботодавця, яка процедура ухвалення рішення та можливість оскаржити необґрунтовану відмову. Документ також передбачає механізми компенсацій, грантів і співфінансування заходів розумного пристосування.
У червні 2026 року громадська спілка “Ліга сильних” закликала парламент невідкладно внести до порядку денного та розглянути в першому читанні законопроєкт про розумне пристосування.
З 1 січня 2026 року набув чинності закон про гарантії осіб з інвалідністю у сфері працевлаштування (№ 4219-IX), який передбачає нові механізми підтримки в працевлаштуванні.
Нагадаємо, що серед працездатних людей з інвалідністю половина не може реалізувати право на працю, а 68% не вистачає грошей на їжу та одяг. Такі результати дослідження, яке презентувала громадська спілка “Ліга сильних”.
