В Івано-Франківську помер політичний в’язень радянських таборів Богдан Ребрик

Богдан Ребрик. Джерело: фейсбук-сторінка Галини Ребрик

“На 85-му році життя відійшов у вічність Ребрик Богдан Васильович, багатолітній політичний в’язень радянських таборів, народний депутат України І демократичного скликання, член Української Гельсінської групи. Нестерпний біль та великий смуток… Вічна пам’ять”, – написала Галина Ребрик.

“Суспільне” повідомило, що чоловік помер внаслідок важкої хвороби.

Богдан Ребрик народився 30 липня 1938 року в селі Павлівка на Івано-Франківщині. Його батько був учасником УПА.

У 1962–1967 роках Ребрик працював інструктором-викладачем обласної радіотехнічної школи.

У 1967 році його заарештували за “виховання курсантів-призовників у націоналістичному дусі” та засудили до 3 років таборів і 5 років позбавлення права обіймати посади, пов’язані з викладанням і вихованням молоді. Покарання відбував у мордовських таборах. Звільнений у 1970 році.

Повернувшись з неволі, знову включався в боротьбу. У 1974 році його заарештували знову, а у 1975 році визнали “особливо небезпечним рецидивістом” і засудили до 7 років таборів особливого суворого режиму і 3 років заслання.

Термін відбував у Мордовії та в селі Кучино, Пермської області в РФ. Неодноразово зазнавав тортур, сидів у карцері за відмову співпрацювати з КДБ тощо.

У 1979 Богдан Ребрик увійшов до складу табірної інтернаціональної Гельсінської групи.

У липні 1987 року повернувся в Івано-Франківськ. У 1989–1990 роках був членом крайової ради Народного руху України, співголовою обласного “Меморіалу” і заступником голови обласної філії Української Гельсінської спілки.

У березні 1990 року Ребрика обрали народним депутатом України від Тисменицького виборчого округу та одночасно депутатом Івано-Франківської обласної ради. Він був головою підкомісії Верховної Ради у справах репресованих. Богдана Ребрика реабілітували у 1991 році.