Лише 108 абітурієнтів з окупованих територій узяли участь у підготовчих курсах – “Альменда”

Дата: 28 Липня 2021
A+ A- Підписатися

Лише 108 дітей з ТОТ узяли участь у підготовчих курсах для абітурієнтів. Сім українських вишів із 17 не відкрили підготовчих курсів через відсутність звернень з тимчасово окупованих територій сходу України та Криму. 

Такі дані в програмі “Питання національної безпеки” з Валентиною Самар повідомила голова Центру громадянської освіти “Альменда” Валентина Потапова. Громадська організація надіслала запити до визначених Міносвіти вишів, які отримали право проводити підготовчі курси. Із 23 навчальних закладів відповіли 17, два заявили, що такі дані є конфіденційними. 

Валентина Потапова

Зі 108 слухачів десять – з Криму. Решта – зі Сходу України.

“Що стосується Донбасу, то тут ми не можемо сказати, чи ці діти з окупованої частини Донбасу, чи з так званої лінії зіткнення, яка регулюється постановою №1085. На жаль, цю інформацію нам не надають. Але діти на лінії зіткнення навчаються в українських школах, вони мають транспортну доступність до будь-якого вишу, їм не потрібно переходити КПВВ, вони в прийнятніших умовах, ніж ті, які навчаються на тимчасово окупованих територіях. Ми неодноразово порушували питання, чи доречно об’єднувати ці групи: може, група, яка проживає на лінії зіткнення, потребує іншого порядку, але цього року є так, як є”, – сказала Валентина Потапова. 

Найбільшу кількість дітей на підготовчі курси набрали Київський національний університет імені Тараса Шевченка і Усього 18 дітей, з них шість із Криму., Національний технічний університет “Харківська політехнічна академія” і Усього 21 дитина, одна з Криму., Національний технічний університет “Київський політехнічний інститут і Усього 15 дітей. Із них троє – з Криму. і Донецький національний технічний університет і 19 дітей, і жодної дитини з Криму..

Такі низькі дані правозахисниця пов’язує з тим, що наказ про створення цих курсів був оприлюднений за два тижні до їхнього початку.

“За два тижні неможливо проінформувати на тимчасово окупованій території”, – прокоментувала вона.

Правозахисниця також повідомила, що за два з половиною місяці найбільше “Альменда” отримала звернень від абітурієнтів про нерозуміння порядку вступу.

“Якщо оцінювати звернення за квітень-травень, то 45% звернень стосувалися нерозуміння порядку вступу, незважаючи на те що порядок вступу існує з 2016 року. Це свідчить про те, що Україна на окуповані території взагалі не завозить інформації”, – вважає вона.

Інші звернення стосувались обмежень з боку РФ у квітні-травні. Крім того, в червні надходили питання про отримання втрачених документів про освіту і як використати наказ Міносвіти №537 про визнання “диплома”, який отримали в Криму.

“Ця процедура дуже важка і незрозуміла для багатьох. І дуже багато звернень дітей, що закінчили медичний ВНЗ в Криму. Тому що ви розумієте, що зараз попит на лікарів дуже великий не лише в Україні, а й у Європі”, – додала вона. 

Серед іншого звернення стосувались отримання документів, довідок ВПО, ідентифікаційного номера, без якого вступники не можуть отримати стипендії.

Валентина Потапова вкотре вказала на неефективну дистанційну освіту в Україні для дітей з окупованих територій. Вона повідомила, що під час моніторингу організація телефонувала в школи, які вказано на сторінці Міністерства освіти як ті, що надають дистанційну освіту. Однак адміністрації шкіл дізнавалися вперше від правозахисної організації про те, що вони є на сайті МОН.

“Вони нічого не роблять, щоб адаптувати дистанційну освіту для дітей, які навчаються в школах. А це потрібно, щоб вони будували окрему освітню траєкторію для цих дітей. На жаль, цього не відбувається. Дистанційна освіта в Україні зараз лише на папері. На сайті МОН навіть не знають, скільки тих закладів є, які надають дистанційну освіту. Тому ми пропонуємо або дистанційну освіту, або екстернатну освіту, бо вони відрізняються. А загалом ми пропонуємо, щоб була єдина школа, де діти з Криму могли б, наприклад, у Херсоні отримати повний пакет освітніх послуг. Це і дистанційна освіта, і екстернатна освіта, і підготовчі курси, і тьюторство, і супроводження, складання ЗНО, іспитів. І це буде розумне використання бюджетних коштів”, – пояснила правозахисниця і додала, що Міносвіти третій рік поспіль не реагує на цю ідею.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: