Україна повернула 173 цивільних та близько чотирьох тисяч військових у рамках обмінів – Коордштаб

Станом на січень 2025 року Україні вдалося репатріювати з російського полону 4131 бранця, з яких понад три тисячі військових та лише сто сімдесят троє цивільних.

Про це повідомив представник Координаційного штабу Олег Гущин.

Скриншот відео пресконференції

Проблематика повернення цивільних, одна з найбільш трагічних, каже Гущин, кожна справа є індивідуальною і нешаблонною, що стає на заваді побудови типової моделі для звільнення. Саме тому найбільш ефективною моделлю репатріації цивільних бранців називають співпрацю між Коордштабом, правоохоронцями та правозахисним сектором. Зі звільненням військовополонених ситуація відрізняється. 

“Четверта Женевська конвенція захищає цивільних від незаконного втручання, дій зі сторони держави-окупанта. Проте навіть батьки засновники цих конвенцій не могли уявити, що держава у XXI столітті зможе вчиняти такі злочини проти цивільних, які ідентифікують себе з Україною, просто за те, що вони є українцями. Модель примусу українців отримувати російські паспорти та приймати російську ідентичність – державна системна діяльність знищення нашої держави й нашого суспільства”, – зазначив представник Коордштабу.

За словами Гущина, фактично жодних претензій до діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні немає, проте є велика проблема у його роботі в Російській Федерації. У більшості випадків росіяни не допускають її представників як до військовополонених, так і до цивільних. 

“Дев’яносто три людини, яких ідентифікували МКЧХ в російських тюрмах, повернулися в Україну вже як померлі. Тому дуже важливо доводити до міжнародних інституцій, партнерів цю страшну модель російської діяльності, у якій є не лише виконавці, які катують конкретних людей, але і верхівка”, – каже Гущин.

Адвокатка центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Анна Козьменко розповіла, що стосовно затриманих в окупації українських громадян росіяни порушують право на справедливий судовий розгляд, не надають правничої допомоги, жорстоко катують, принижуючи гідність, обмежують спілкування з рідними в ув’язненні.

Справи, які розглядають у судах, – сфабриковані, наголошує правниця. 

“Ми можемо констатувати, що метою всіх цих затримань, як це було у 2014 році, так і зараз, є покарання за вираження української позиції. Росіяни створюють таким чином  охолоджуючий ефект, залякуючи цивільне населення. Не потрібно чекати закінчення збройного конфлікту для репатріації цивільних заручників, такі особи, на відміну від військовополонених, повинні бути звільнені безумовно і вже зараз”, – каже адвокатка. 

За її словами до 2022 року ефективним механізмом повернення в Україну як військовополонених, так і цивільних був Європейський суд з прав людини. Відповідно до Правила 39 Регламенту ЄСПЛ ухвалювалися тимчасові рішення, які зобов’язували Російську Федерацію вжити заходів для звільнення і повернення бранців на територію, підконтрольну Україні. В ув’язненні їм забезпечували медичну допомогу, надавали доступ до адвокатів та покращували умови утримання. 

“Людей звільняли швидше, з військовополоненими краще поводилися, якщо родичами ініціювалися міжнародні процеси. Станом на сьогодні єдиний орган, який зараз може розглядати скарги, приймати якісь тимчасові заходи, де Російська Федерація є членом цього процесу – це Комітет ООН з прав людини. Туди можна звертатися. І загалом, чим більше звернень, тим більше прискорюватиметься процес звільнення полонених. Попри те, що РФ начебто ігнорує це все, але насправді вона реагує, коли є такі звернення, і увага з боку міжнародних інституцій”, – додала Козьменко.

За приклад, адвокатка навела історію військовополоненого марокканця Саадуна Брагіма, а також британців Ейдена Ейсліна, Шона Піннера, яких засудили до смертної кари в окупованому Донецьку влітку 2022 року.

У справі Саадуна подали заяву до ЄСПЛ, де ухвалили рішення про незастосування смертної кари, процес був медійний. Після звернень до всіх міжнародних установ, Human Rights Watch, Верховного комісара ООН з прав людини, ЄСПЛ, через пів року  його та інших бранців звільнили. 

Під час утримання в Донецьку до них мав доступ приватний адвокат, який міг передавати харчі, продукти, листи та інші речі. 

Нагадаємо, що від початку повномасштабного вторгнення з російського полону повернули 184 тіла українців, які померли в російській неволі.