У Казахстані припиняє існування Конфедерація незалежних профспілок

Голова Конфедерації незалежних профспілок Республіки Казахстан Лариса Харькова заявила про припинення існування конфедерації.

“Згідно з пунктом 2 статті 10 закону “Про професійні спілки”, протягом шести місяців – до серпня 2016 року, – ми повинні були створити філії в дев’яти регіонах Казахстану. Однак ми не змогли набрати необхідної кількості прихильників. Незважаючи на це, органами юстиції нам було відведено додатковий час – до кінця 2016 року. На жаль, ми не змогли виконати вимоги закону “Про професійні спілки”. У зв’язку з цим органами юстиції подано до суду позов про скасування реєстрації і ліквідацію КНП, що, на наш погляд, є обґрунтованим”, – заявила на своєму брифінгу в Алматі 11 січня голова конфедерації Лариса Харькова.

Вона закликала своїх прихильників з числа членів профспілки на заході країни не протестувати і припинити голодування.

Але пізніше інформаційному агентству “Фергана” вона заявила про зміну своєї позиції.

“Я буду до кінця йти, раз потрапили в таку ситуацію. На кого я перекладу це все? Ні, я не буду складати повноваження, тому що повноваження ще щось значать, без них взагалі легко задавити”, – заявила Лариса Харькова. Агентство зауважило її втомлений голос.

Раніше вона назвала судове засідання в Спеціалізованому міжрайонному економічному суді Шимкента (місто на півдні республіки – ред.) розправою над профспілкою.

“Суддя Конисбаєва прийшла на засідання і вже була готова оголосити рішення про нашу ліквідацію. Було і так зрозуміло, що нас закриють. Нам було відмовлено суддею в доказах нашої невинуватості, будь-які процесуальні дії з нашого боку отримували відмову в судді. Суддя не взяла нічого від нашого представника. Було зрозуміло, що отримано “замовлення” на нашу ліквідацію”, – написала Лариса Харькова на сайті конфедерації.

Як повідомлялося, 9 січня казахстанська влада висунула звинувачення голові Конфедерації незалежних профспілок Республіки Казахстан (КНПРК) Ларисі Харьковій. Її звинувачують у масштабному нецільовому використанні і розтраті профспілкових коштів.

У профспілковому офісі провели виїмку документації, з квартири профспілкового лідера винесли комп’ютери.

Як повідомляє інформаційне агентство “Фергана”, 23 грудня один із співробітників Шимкентського нафтопереробного заводу і член локальної профспілки “Гідна праця” пан Бейсембаєв вийшов із Конфедерації, а в січні звернувся в правоохоронні органи із заявою.

“У його претензії йшлося, що нібито я привласнила три мільйони тенге (близько $9000). Він повинен був написати заяву на голову [локальної профспілки]: він же йому платив гроші, а не мені”, – пояснює Лариса Харькова. Але в поліції під час допитів слідчий посилався на те, що громадянин Бейсембаєв є “вкладником” КНПРК.

Повідомляється, що в грудні 2016 року профспілка “Гідна праця” пройшла податкову перевірку. Після цього до суду надійшов позов Міністерства юстиції про ліквідацію КНПРК і фіскали прийшли з комплексною перевіркою і в офіс Конфедерації профспілок. Там, за словами Лариси Харькової, їм надали всі звіти по сплаті податків, але відмовилися допускати до інших “внутрішніх справ профспілки”.

“Це втручання держави у внутрішні справи профспілок. Якби людина хотіла отримати інформацію, які гроші нам перераховували і скільки, вона повинна була за статутом звернутися у свою профспілку. І потім – він вибулий член профспілки, а вибулий член профспілки взагалі не має ніякого права на подібну інформацію”, – озвучила свою позицію голова профспілкової конфедерації.

Тим часом правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) закликала ключових економічних партнерів Казахстану чинити тиск на уряд країни, щоб домогтися скасування ліквідації профспілки і виконання міжнародних зобов’язань щодо дотримання основних прав працівників.

“Влада повинна негайно надати переконливі докази звинувачень у розкраданні або зняти їх, припинити переслідування незалежних профспілкових активістів і забезпечити профспілкам можливість реєструватися і функціонувати відповідно до міжнародних норм захисту”, – ідеться в заяві HRW.

Однак в Міністерстві юстиції Казахстану планують і надалі ліквідовувати інші профспілки.

За словами заступника департаменту реєстраційної служби Мін’юсту Калмурзаєва, ліквідації підлягають 195 профспілок, які не змогли підтвердити свій статус. Процедуру з підтвердженням повинні були пройти всі профспілки в Казахстані після прийняття національного закону про профспілки у 2014 році.

Ситуація навколо Конфедерації незалежних профспілок цілком “традиційна” для сучасного Казахстану як країни під ручним керуванням диктатури.

Про це в коментарі Центру інформації про права людини заявив Лукпан Ахмедьяров, головний редактор газети “Уральськая неделя.

“Останні 10 років ми спостерігаємо процес посилення контролю влади над суспільно-політичною ситуацією. У своєму прагненні контролювати будь-яку громадську активність, влада досить успішно підміняє громадянські інститути псевдоцивільними структурами. Так вже розібралися з НПО і тепер у Казахстані п’ятий сектор представлений тільки лояльними до влади громадськими організаціями, які живуть за рахунок державного замовлення”, – коментує він.

Журналіст вважає, що також таким чином режим президента Нурсултана Назарбаєва старанно хоче замінити інститут преси контрольованими ЗМІ, які розучилися заробляти самі і годуються виключно держзамовленнями.

“Назарбаєва (глибоко радянського за ментальністю політика) профспілки влаштовують тільки у вигляді профкомів, які дарують подарунки на дні народження і організовують корпоративи на Новий рік. Тому немає нічого дивного в тому, що казахстанська влада старанно “закочує в асфальт” перші спроби створити справжню профспілку, що має намір спочатку захищати права робітників”, – стверджує Лукпан Ахмедьяров.

“Щоразу, коли згадуються словосполучення “права робітників” або “права людини” в Астані влада істерично розмахує палицею каральних органів. Це безумовний рефлекс влади”, – додає він.

Нагадаємо, у 2012–2013 роках сотні релігійних громад у Казахстані були ліквідовані через недосконале законодавство.