У Зе-команді думають прописати добровільну реєстрацію SIM-карток

У Верховній Раді передали законопроєкт №1083 “Про електронні комунікації” на доопрацювання з представниками телеком-галузі, щоб прибрати норми, які збурили суспільство.

Як передає кореспондентка Центру прав людини ZMINA, про це 5 вересня під час конференції в УНІАНі сказав один з ініціаторів документа, заступник голови Комітету з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко.

“Зараз ідуть консультації з командою, що буде з документом. Ми прибираємо всі питання, які спричинили обурення. Адже ми розуміємо, що це насамперед галузевий проєкт закону, а не той, який регулює IMEI-коди або SIM-картки. Цих тем усього 3% в законопроєкті”, – сказав він.

Водночас народний депутат від фракції “Слуга народу” нагадав, що чинне законодавство, яке регулює теле- та комунікаційну сферу, не змінювалося протягом 20 років, тоді як “технічний прогрес у світі відбувається щодня”. 

Законопроєкт має унормувати сферу електронних комунікацій з вимогами часу та євроінтеграційним процесами. Підписавши Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом (ЄС), Україна зобов’язана змінити своє законодавство у сфері електронних комунікацій відповідно до директив ЄС, які регулюють, зокрема, відповідальність операторів і клієнтів та взаємовідносини на телекомунікаційному ринку.  

Окрім цього, Олександр Федієнко звернув увагу, що в законопроєкті йшлося про добровільність реєстрації SIM-карток. На його переконання, ця норма потрібна через перехід сервісів у мобільний телефон. 

“Ми відв’язуємося від статичних приміщень, робочих місць і переходимо в мобільне віртуальне середовище. Ви ж хочете користуватися там банкінгом, реєстрами та додатками, які потребують вашої ідентифікації, хочете ви цього чи ні. В Україні існує три типи ідентифікації – електронно-цифровий підпис, Banking ID та Mobile ID. Тому добровільну реєстрацію SIM-карток прописали в проєкті закону саме з цією метою, щоб у вас був ще один спосіб ідентифікації”, – пояснив народний депутат.  

Політик наполягає, що в законопроєкті “Про електронні комунікації” відсутня згадка про присвоєння IMEI за паспортом, блокування чи маршрутизацію VPN. 

Документ усе ж містив дуже велику кількість дискусійних положень, вважає експерт у сфері IT та телекомунікацій Олександр Ольшанський.  На його переконання, основна проблема була в тому, що закон про електронні телекомунікації має описувати дуже широку сферу діяльності.

“У старому законі був розподіл, зокрема, на операторів, провайдерів. У новому законі все звели до одного поняття – телекомунікаційна мережа. І спробували в межах цього поняття описати діяльність і операторів, і інтернет-провайдерів, і питання, які пов’язані навіть із телебаченням. У результаті зіткнулися з дуже складним юридичним аспектом”, – сказав Ольшанський.

Він зауважив, що це один із найскладніших законопроєктів, які існують в українській законодавчій базі, з огляду на його структуру.