У Латвії не погодилися з критикою Ради Європи політики щодо нацменшин

У Латвії висловили незгоду з висновками експертів Ради Європи, де розкритикували латвійську політику щодо нацменшин, назвавши їх такими, що не враховують історичний досвід країни та нинішню геополітичну ситуацію.

Про це в ефірі програми “ТЧК” на Rus.LSM.lv сказали представники Міністерства закордонних справ Латвії та Бюро омбудсмана.

Джерело: Flickr / Latvijas armija

Консультативний комітет Рамкової Конвенції із захисту прав нацменшин при Раді Європи жорстко розкритикував політику Латвії, зажадавши виправлення безлічі пунктів.

Водночас, за словами представниці Бюро омбудсмана Крістіне Пакаркле, комітет не врахував факт окупації Латвії та подальшу політику русифікації. Також не враховується реальна ситуація на поточний момент: “реальність, яку ми бачили до і після окупації”, вважає вона.

Йдеться про ситуацію в мовній галузі та геополітичну, яка суттєво змінилася після нападу РФ на Україну.

“Усі ці обставини не враховуються, через що ця доповідь є тенденційною”, – заявила представниця омбудсмана.

Таку ж думку висловила директорка департаменту міжнародних організацій і прав людини МЗС Латвії Агнесе Вілде. На її переконання, історичний та геополітичний аспект в експертній доповіді Ради Європи не відображений достатньою мірою й це створює “тенденційне бачення”.

За її словами, негативний вплив окупації та геополітичний контекст має бути враховано під час зміцнення ролі державної мови. Також Вільде додала, що “рекомендації щодо покращення будуть завжди” під час ухвалення будь-якого закону.

Зі свого боку Пакаркле висловила думку, що в Латвії за мовною ознакою дискримінують саме латишів.

“Їх не обслуговують, не розуміють. І це не тільки в Даугавпілсі або на сході країни, ми стикаємося з цим і в столиці, в Ризі. Їх дискримінують, тому що вони не знають російської мови”, – сказала вона.

Нагадаємо, що в лютому нинішнього року Конституційний суд Латвії ухвалив рішення про те, що норма імміграційного закону про обов’язкове складання мовного іспиту для громадян Росії та декларування ними джерела доходів є конституційною.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що Європейський суд з прав людини підтвердив, що Латвія не дискримінувала російськомовних, коли переводила освіту на латиську мову у приватних освітніх закладах.