У Кенії двох чоловіків засудили до 15 років за напад і пограбування геїв: правозахисники назвали вирок важливим сигналом для квір-спільноти
У Кенії суд засудив двох людей, які напали на двох геїв і пограбували їх. Правозахисники вважають цей вирок важливим сигналом для квір-спільноти країни.
Про це повідомляє The Guardian.
Фото: Marie Ruwet / AFP3 березня судовий комплекс Мілімані в Найробі призначив 15 років ув’язнення Абелю Мелі та його співучаснику у справі про пограбування із застосуванням насильства. Для ЛГБТІК+ людей у Кенії це один із небагатьох випадків, коли напад на представників спільноти завершився реальним покаранням.
Виконавча директорка Національної комісії з прав людини геїв і лесбійок Нджері Гатеру пояснила, що квір-спільнота у Кенії стикається з подвійним тиском: кримінальним переслідуванням за одностатеві стосунки та поширеною гомофобією в суспільстві. Попри це частина правозахисників продовжує вірити у можливість добитися справедливості. На її думку, цей вирок дає спільноті надію.
Правозахисні організації фіксують зростання випадків шантажу та вимагання грошей у ЛГБТІК+ людей, які часто супроводжуються насильством. Громадська організація “Іштар”, що захищає права чоловіків, які мають секс із чоловіками, зафіксувала 226 випадків шантажу та вимагання у 2025 році. Лише за перші два місяці 2026 року організація отримала ще 61 таке звернення.
Додаткову тривогу в правозахисників викликає законопроєкт про захист сім’ї 2023 року, який запропонував депутат Пітер Калума. Документ передбачає жорсткіші покарання за одностатеві стосунки, а також нові обмеження для освіти й свободи висловлювань.
Менеджерка програм організації “Іштар” Келлі Кігера пояснила, що правозахисники не знають, на якому етапі зараз перебуває цей законопроєкт. Через це у спільноті панують напруження та страх. Вона також зазначила, що політичний клімат у країні змінюється, а антиправозахисні рухи набирають силу. За її словами, деякі церкви навіть навчають своїх парафіян розпізнавати квір-людей, що сприяє зростанню насильства.
Параюрист організації “Іштар” Лукас Вафула, який супроводжував потерпілих до поліції, розповів, що ЛГБТІК+ люди часто стикаються з дискримінацією навіть у відділках поліції. За його словами, правоохоронці нерідко принижують заявників, заявляють, що вони не є “нормальними громадянами”, і відмовляються розглядати їхні справи.
Напад на двох чоловіків стався у квітні 2023 року. Ерік Анянго та його друг Джо Очієнг домовилися про зустріч із чоловіком, з яким Очієнг спілкувався у фейсбуці. Коли вони прийшли до нього додому, до будинку раптово увірвалися ще троє чоловіків.
Протягом наступних чотирьох годин нападники били їх, лаяли та погрожували. Чоловіків били руками й ногами, забрали їхні телефони, гаманці та одяг. Нападники змусили їх телефонувати друзям і родичам і просити переказати гроші на онлайн-рахунки. Спочатку чоловіки відмовлялися, тому нападники погрожували розповісти їхнім родинам про їхню сексуальну орієнтацію, про яку ті не знали, а також убити їх.
Анянго намагався чинити опір і хотів дати відсіч. У відповідь один із нападників приставив до нього ніж і пригрозив, що заріже його і викине з вікна, якщо він не підкориться.
Після того як чоловіки зателефонували кільком родичам і друзям та переказали нападникам 100 тисяч кенійських шилінгів (приблизно 750 доларів), їх відпустили.
Повернувшись додому, Анянго розповів про напад другові, який порадив звернутися до організації “Іштар”. Після цього Лукас Вафула разом із потерпілими пішов до поліції та подав заяву. Правоохоронці затримали двох нападників.
Нджері Гатеру вважає, що ці двоє чоловіків входили до більшої злочинної мережі, яка регулярно шантажувала та тероризувала квір-чоловіків. За її словами, у таких схемах іноді можуть брати участь і представники поліції, а подібні групи діють у різних частинах Кенії. Вона зазначила, що правозахисники накопичили багато матеріалів щодо діяльності цієї групи. Цих людей уже затримували в інших справах, але згодом відпускали. Нинішній вирок, на її думку, може стати попередженням для інших учасників таких угруповань.
Речник Національної поліційної служби Кенії Майкл Ньяга заявив, що не чув про звинувачення щодо причетності поліціянтів до таких злочинів. Водночас він зазначив, що поліція повинна реагувати на будь-які обґрунтовані скарги, якщо з’являться відповідні докази або підказки.
Правозахисники наголошують, що багато випадків шантажу та вимагання взагалі не потрапляють до поліції. Нджері Гатеру зауважила, що люди бояться самі себе викрити. За її словами, якщо людина розповідає, що познайомилася з чоловіком у додатку для знайомств, наприклад у “Ґрайндр”, і планувала романтичну або інтимну зустріч, це може стати доказом проти неї через криміналізацію одностатевих стосунків. Саме на цьому і будують свої схеми шантажисти.
Вона також додала, що злочинці користуються гомофобними настроями, які поширені як у державних інституціях, так і серед частини суспільства. Це створює умови, у яких такі люди можуть діяти майже безкарно.
Анянго та Очієнг кажуть, що радіють вироку суду, але пережите насильство залишило глибокі психологічні наслідки. Очієнг розповів, що після нападу відчував сильні емоційні та фізичні наслідки й фактично втратив усе, що будував для свого майбутнього. Обоє зізнаються, що тепер їм важко довіряти людям. Попри це вони закликають інших, хто опинився у подібній ситуації, не мовчати. Анянго переконаний, що люди не повинні боятися звертатися до поліції, якщо вони зазнали шантажу чи насильства. Він наголошує, що ніхто не має права принижувати, ображати чи експлуатувати інших людей.
Нагадаємо, що Кенія – серед 31 країни Африки, де закон досі криміналізує гомосексуальність. За секс між чоловіками закон передбачає до 14 років ув’язнення. Через це багато ЛГБТІК+ людей приховують свою сексуальну орієнтацію і стикаються з відторгненням у суспільстві.
Останніми роками тиск на квір-людей у регіоні посилився. Правозахисники пов’язують це з погіршенням законодавчого середовища щодо прав ЛГБТІК+, скороченням фінансування організацій, що захищають ці права, а також глобальною хвилею антиправозахисних кампаній.
