У 2025 році монітори НПМ виявили низку порушень та ризиків у ДБР, зокрема слідчі дії без відеофіксації: яких заходів вжило ДБР

Монітори Національного превентивного механізму (НПМ) 2025 року виявили в Державному бюро розслідувань (ДБР), зокрема, відсутність чітких правил застосування пластикових стяжок під час затримання, а також фотоматеріали з ознаками принизливого поводження із затриманими. Офіс Омбудсмана вказав, що знімки фізично знерухомлених осіб на холодній землі публікували в соцмережах без процесуальної мети, що може свідчити про публічне приниження. 

Про це йдеться в спецдоповіді Омбудсмана “Про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у 2025 році”.

У 2025 році вперше з часу покладення на Уповноваженого функцій НПМ Офіс Омбудсмана започаткував системну та цілеспрямовану практику моніторингових відвідувань правоохоронних органів зі спеціальним статусом, зокрема ДБР та НАБУ. Уповноважений пояснив, що це потрібно для незалежного контролю за діяльністю органів, які мають повноваження затримувати людей та обмежувати їхню свободу. Лубінець переконаний, що моніторингові візити сприяють підвищенню рівня відкритості та підзвітності правоохоронної діяльності, формуванню єдиних стандартів поводження з особами, позбавленими свободи, а також наближенню практик України до вимог європейських стандартів.

У квітні 2025 року монітори НПМ вперше з моніторинговим візитом відвідали ДБР – правоохоронний орган, який розслідує злочини, скоєні високопосадовцями, суддями, правоохоронцями та військовими.

У спецдоповіді повідомляється, що під час відвідування місць несвободи ДБР монітори НПМ зафіксували низку позитивних практик, а саме:

• спеціально облаштовано приміщення для проведення слідчих (розшукових) дій;
• забезпечено відеофіксацію таких дій;
• умови для конфіденційного спілкування затриманих із захисниками;
• доступ до питної води та інформації про механізми захисту прав людини;
• впровадили систему підвищення кваліфікації працівників;
• визначили службових осіб, відповідальних за забезпечення прав затриманих;
• створили електронну систему моніторингу скарг щодо катувань;
• впровадили психологічну підтримку працівників, які працюють із провадженнями, пов’язаними зі смертю потерпілих, катуванням та іншими видами неналежного поводження.

Крім того, щоб сформувати політику “нульової толерантності” щодо катувань, викорінити безкарність за жорстоке поводження працівників правоохоронних органів, рішенням Ради громадського контролю при ДБР затверджено та введено в дію зміни до правил професійної етики ДБР про неприпустимість катувань та інших видів неналежного поводження, застосування Принципів ефективного ведення опитування під час розслідування та збору інформації (принципів Мендеса).

Також у складі центрального апарату ДБР та його територіальних управлінь діють підрозділи внутрішнього контролю задля запобігання і виявлення правопорушень у діяльності працівників ДБР.

Утім, монітори НПМ виявили окремі недоліки в дотриманні вимог національного законодавства та стандартів у сфері прав людини, що, як наголошують в Офісі Омбудсмана, потребують відповідного реагування. Монітори виявили відсутність належного обліку застосування фізичної сили, спеціальних засобів, включно з випадками використання пластикових стяжок як обмежувального засобу без визначених правил їхнього застосування.

“Чинні нормативно-правові акти не містять чітко визначених умов та обмежень щодо порядку застосування пластикових стяжок, зокрема таких, які передбачені для кайданок, – стосовно максимально допустимого часу безперервного використання та вимог до послаблення тиску. Це створює додаткові ризики порушення прав
людини при затриманні осіб”, – наголошує Офіс Омбудсмана.

Окрему увагу Офісу Омбудсмана привернули факти поширення ДБР фотоматеріалів, що могли містити ознаки принизливого поводження з утримуваними особами. Це стосується випадків фізичного знерухомлення затриманих та їхнього утримання на холодному ґрунті. На думку Омбудсмана, такі дії не мали виправдання: людина не чинила опору, не проявляла агресії і не намагалася втекти, тож потреби тримати її так серед озброєних правоохоронців не було.

Водночас монітори НПМ зафіксували випадки неналежного виконання вимог статті 212 КПК України службовцями ДБР, відповідальними за забезпечення прав затриманих, щодо фіксації обставин затримання, а саме:

• не фіксувалися всі дії із затриманими;
• не завжди велося повне досьє;
• опитування затриманих щодо обставин затримання не проводилося;
• скарги не передавалися до підрозділу внутрішнього контролю для перевірки.

У ДБР немає спеціальних кімнат для затриманих. Через це людей іноді тримають довше, ніж потрібно, зокрема без їжі та води, а це вже незаконно.

Попри наявність обладнаних кімнат для проведення слідчих дій, встановлено, що в окремих випадках процесуальні та слідчі (розшукові) дії із затриманими проводились у службових кабінетах слідчих ДБР, які не обладнано системою відеофіксації.

Європейський комітет з питань запобігання катуванням і наголошує: аудіо- та відеозапис допитів захищає затриманих від жорстокого поводження. Така практика забезпечує повний і достовірний запис допитів, що сприятиме ефективному розслідуванню скарг на жорстоке поводження. Це одночасно захищає права потерпілих та інтереси службових осіб, яких можуть безпідставно звинувачувати у фізичному чи психологічному насильстві.

Крім того, Комітет ООН проти катувань, розглянувши 24 та 25 квітня 2025 року сьому періодичну доповідь України щодо виконання Конвенції проти катувань, у своїх зауваженнях наголосив на необхідності внесення змін до статті 224 КПК України, щоб запровадити обов’язкову аудіо- та відеофіксацію всіх допитів, які проводять правоохоронні органи.

“Це підтверджує важливість та актуальність впровадження такого механізму як дієвого інструмента запобігання катуванням і захисту прав людини в кримінальному провадженні”, – наголошують в Офісі Уповноваженого.

Крім того, під час відвідування монітори НПМ встановили поодинокі випадки незабезпечення слідчими ДБР права затриманих осіб на правничу допомогу одразу після затримання.

Європейський комітет підкреслює, що забезпечення права затриманого на доступ до адвоката з моменту позбавлення волі – ключова гарантія проти жорстокого поводження. Наявність адвоката має стримувальний ефект щодо можливих зловживань та дає змогу оперативно реагувати в разі їхнього виникнення. Найвищий ризик жорстокого поводження існує саме на початковому етапі затримання. Право доступу до адвоката повинно бути гарантоване від самого початку позбавлення особи волі.

Уповноважений надав комплексні рекомендації щодо усунення порушень та погодження роботи ДБР з національним законодавством і стандартами Європейського комітету з питань запобігання катуванням. Лубінець каже, що у відповідь на це ДБР “продемонструвало конструктивний підхід, розробивши та затвердивши спеціальну Інструкцію щодо забезпечення прав затриманих осіб”, яка попередньо була погоджена з Уповноваженим.

Для практичного впровадження змін ДБР організувало масштабне навчання персоналу центрального апарату та територіальних управлінь, а також розповсюдило відповідні методичні матеріали.

“Важливим кроком стало створення та оснащення додаткових слідчих кімнат системами обов’язкової аудіо- та відеофіксації. Весь особовий склад отримав чітку вказівку щодо проведення будь-яких процесуальних дій виключно в таких умовах, що виключають ризики неналежного поводження та забезпечують прозорість процесу”, – йдеться в спецдоповіді.

Крім того, як зауважує Лубінець, важливим аспектом у запобіганні катуванням та іншим формам неналежного поводження стала інтеграція електронної системи моніторингу скарг щодо катування в загальний документообіг ДБР. Посилено контроль за своєчасністю повідомлень центрів БПД про факти затримання, а керівництво органів досудового розслідування отримало інструкції щодо недопущення тривалого перебування затриманих у приміщеннях бюро та обов’язковості їхнього негайного переміщення до ІТТ Нацполіції України.

Монітори НПМ продовжують моніторити місця несвободи ДБР.