Суд змусив компанію AXA страхувати для подорожей за кордон людей з інвалідністю

У Дніпрі суд зобов’язав ПАТ “Страхова компанія “АХА Страхування” внести зміни до Правил добровільного страхування медичних витрат та до Договору добровільного страхування подорожуючих за кордон таким чином, аби страховку могли оформити люди з інвалідністю І та ІІ груп.

Про це йдеться в публікації на сайті Української Гельсінської спілки з прав людини.

Рішення було прийняте 14 березня 2017 року у Жовтневому районному суді Дніпра. Позивачем до страхової компанії виступив адвокат Дмитро Жарий, який має інвалідність і не може самостійно пересуватися без спеціального візка. Третіми особами виступили Офіс Ради Європи в Україні, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері ринків фінансових послуг та Візовий центр посольства Франції.

В УГСПЛ розповідають передісторію позову.

У 2013 році Дмитро Жарий виграв справу щодо дискримінації людей з інвалідністю проти мережі аптек.

В результаті постало питання про позбавлення ліцензії всієї мережі аптек. Справа ця вийшла настільки гучною, що її обговорювали на Асамблеї ООН. Після цього Рада Європи запросила адвоката із навчальним візитом до Європейського суду з прав людини.

Але під час підготовки до подорожі, виявилось, що українська філія французької страхової компанії AXA Group відмовилася страхувати Дмитра через те, що він має інвалідність.

Письмове пояснення було таким: “Повідомляємо Вам, що, на жаль, згідно до п.4.4.2 Правил страхування, а також на підставі п. 12.1.3 Частини В (умов страхування) Договору страхування подорожуючих за кордон не приймаються на страхування особи, які мають інвалідність І або ІІ групи”.

“Я зрозумів, що без страховки я не отримаю візу і нікуди не поїду, тому твердо вирішив знову захищати свої права у суді”, — пригадує Дмитро.

Як виявилося пізніше у судовому процесі, страхова компанія “АХА Страхування” дійсно має дискримінаційні умови у своїх правилах страхування. І не одна лише вона. На жаль, з цього приводу не проводилося ґрунтовних досліджень, але Дмитро Жарий впевнений, що більшість (якщо лише не всі) страхових компаній, які працюють в Україні, не змогли би надати йому своїх послуг.

На думку юриста, це трапилося через недостатньо чіткі вимоги українського законодавства до ліцензування страхових компаній.

“Держава вимагає від страховиків дотримання лише декількох обов’язкових пунктів, і здебільшого це — фінансові гарантії. Всі інші пункти страхова компанія може визначати для себе самостійно. От вони й визначили для себе, що людей з інвалідністю страхувати вони не будуть”, –  пояснює Дмитро.

На це також у рішенні вказав суд: “Оскільки в Україні проголошена і діє загальна заборона дискримінації, а пункт 2.25 Ліцензійних умов ще й наголошує на необхідній відповідності внутрішніх правил страховика вимогам законів України, наявність дискримінаційного положення в правилах страхування відповідача свідчить про порушення прав інвалідів”.

Звісно, така відповідність не є одразу очевидною, адже про неї в Ліцензійних умовах прямо не сказано. Саме цим і користуються страхові компанії.

“Існує такий термін як андеррайтинг. В даному випадку це означає оцінку ризиків щодо страхування певних осіб. Компанії мають право обмежити для себе певні сфери страхування, щоб їхня комерційна діяльність мала сенс: наприклад, не страхувати життя важко хворих людей. Але, не страхуючи життя людей з інвалідністю, компанії аргументують це не підвищеними ризиками (і це могло би просто підвищити страховий платіж), а уявленням про те, що всі вони є не гідними страхування”, – обурюється Дмитро.

Адвокат вважає, що дії страхової компанії “АХА Страхування” обмежують його свободу пересування.

В УГСПЛ зауважують, що вищезгадане рішення є рішення суду першої інстанції, яке ще може бути переглянуте в апеляції та касації. Але воно вже може розглядатися, як певний прецедент не лише в Україні, але й на всьому пострадянському просторі та в Європейському Союзі.

Дмитро Жарий розповідає, що деякі люди з інвалідністю користуються такою схемою: родич або ж друг людини з інвалідністю може придбати страховий поліс замість нього, адже у паспорті не указано, що його власник має певні особливості. Але якщо дійсно наступить страховий випадок, то отримати свої гроші власник поліса не зможе. Адже тоді стане очевидним факт його інвалідності, а також те, що документи були оформлені із порушенням страхових правил.

Але навіть спортсмени паралімпійської збірної України, які часто бувають за кордоном, купують свій поліс страхування також фіктивно, у спосіб, описаний вище.