“Били, прострелили руки й ноги, змушували копати могили”: історія волонтера, який вижив після розстрілу в Мотижині

У селі Мотижин на Київщині, яке місяць було під окупацією, російські солдати затримали двох волонтерів, що привезли допомогу місцевим жителям. Чоловіків били, прострелили руки та ноги, а коли відступали, вирішили розстріляти. Одному з волонтерів вдалося врятуватися.

Розповідь Андрія Вербицького, який вижив після розстрілу в Мотижині, оприлюднили журналісти проєкту “ОЧІ”.

Скриншот з відео

Волонтер розповів, що вони з другом привезли волонтерську допомогу до Мотижина, коли російські окупанти їх зупинили та взяли в полон:

“Нас обшукали, забрали телефони… Закинули в багажник, зав’язали очі, ноги, руки та повезли…” − згадує Андрій Вербицький.

Спочатку їх посадили в люк та по черзі виводили катувати: били, випитуючи позиції українських військовослужбовців. На другий день, за словами волонтера, їх стали водити в ліс, де змушували копати собі могили.

Як зазначив Вербицький, 23 березня обох чоловіків витягли з люка, повалили та почали бити по голові, по ліктях, по ногах, прострілювали руки та ноги, продовжуючи допитувати.

А після тортур російські окупанти завантажили волонтерів у БТР та повезли до річки на розстріл.

“Я почув що стріляють, зняв з обличчя пов’язку, крикнув: “Не вбивайте!” – і відчув, як куля пройшла по підборіддю. Прикинувся, що не дихаю. Вони поїхали десь за дві хвилини. Я встав, почав розтягувати скотч на руках. Кинувся до друга – а в нього череп прострелений”, − розповів чоловік.

Після цього Андрій ще довго йшов з простреленою ногою до найближчого села. 

Раніше ZMINA повідомляла, що в Мотижині, російські окупанти вбили волонтера Сергія Кубрушка. Чоловік разом з родичем Андрієм розвозили їжу, а рідні та колеги вважають, що росіяни могли чекати на них, знаючи про їхню діяльність.