Примусова паспортизація, фільтрація, відсутність коштів: основні проблеми, з якими стикаються депортовані до РФ українці під час повернення додому
Серед основних проблем, з якими стикаються українці – підопічні соціальних місць несвободи, яких депортували або незаконно перемістили до РФ, та їхні рідні під час повернення додому – примусова паспортизація, відсутність коштів, побоювання фільтрації та допитів у правоохоронних органах окупантів та інші.
Про це йдеться у звіті ГО “Україна без тортур”.
Вивезення окупантами підопічних Дніпрянського психоневрологічного будинку-інтернату. Джерело: російські телеграм-каналиПошук людей із соціальних місць несвободи, яких депортували або незаконно перемістили до РФ чи тимчасово окупованих територій, ускладнює відсутність належного опікуна.
Так, з Херсонського психоневрологічного будинку-інтернату росіяни незаконно перемістили до окупованого Криму 45-річну Ольгу Окул із синдромом Дауна. Її батьки Наталія та Володимир Окули самостійно розшукували доньку.
“Її опікун – держава, але ми до початку війни провідували її, забирали на вихідні. Після 24 лютого приїжджати ми вже не могли, але щотижня говорили телефоном”, – розповів батько.
Як повернути дочку, родина Окулів не знає. В управлінні соцзахисту Херсонської облради їм повідомили, що правоохоронці ведуть розслідування. Написати заяву до поліції чи прокуратури батькам ніхто не порадив.
Батьки готові забрати доньку самостійно, але офіційно вони не є опікунами. Опікун – держава, і це стримує батьків від дій.
Ще одна проблема – примусова паспортизація і довге очікування на документи, щоб виїхати з території РФ.
Так, мати повнолітньої вихованки інтернату, яка має інвалідність, Оксана, понад місяць не могла забрати дочку додому через переоформлення документів на російські. Жінку з інвалідністю окупанти вивезли з Олешок до Скадовська, далі – у Стрілецьке. Там їй зробили російський паспорт, сказали, що для виїзду тепер потрібен закордонний російський. Документ робили близько місяця.
Один з депортованих українців, 35-річний Богдан, розповів, що росіяни лякали їх, що без паспортів РФ вони не матимуть ні грошей, ні їжі, ні рахунків.
Пошук депортованих українців ускладнює й переміщення до різних куточків регіонів РФ.
Зокрема, вихованців Олешківського дитячого будинку-інтернату росіяни переміщали між різними установами – перевозили з тимчасово окупованих територій України до РФ і назад. Це ускладнювало процес пошуку для рідних, багатьом з яких не повідомили про вивезення дітей.
Частина вихованців опинилась у тимчасово окупованому Криму, інші – у двох дитячих будинках у Краснодарському краї. До лютого 2023 року дітей привезли до окупованого Скадовська. Через рік почала діяти міжнародна коаліція щодо повернення українських дітей. За посередництва Катару, представників уряду Великобританії та ООН до України вдалося повернути кілька сотень дітей, вивезених до Росії. Однак більшість вихованців Олешківського будинку-інтернату залишилася без піклування батьків, і це ускладнює процедуру: Росія згодна повертати дітей лише кровним родичам.
Також адміністрація установи РФ, до якої депортували людину із соціальних місць несвободи України, може відмовити в добровільному залишенні цієї установи.
Антон з Каховського геріатричного пансіонату, якого окупанти депортували до РФ, розповів, що у Воронежі його та інших поселили в пансіонаті “Грибанівський”. У Грибанівському пансіонаті й зараз перебувають ще близько 50 наших людей, а інші підопічні з Каховки розкидані по різних пансіонатах у Воронезькій області.
“Коли ми вирішили, що необхідно виїжджати з РФ, одному з хлопців, що виїжджав зі мною, просто не віддавали документи, щоб він не втік. Але люди, які нам допомагали, залякали керівництво, пригрозивши, що вся РФ дізнається, який у них пансіонат. Тому документи все ж таки змогли забрати”, – повідомив він.
Людей, яких депортували або незаконно вивезли з України росіяни і які бажають покинути територію РФ, лякають фільтраційні заходи на кордоні, а також потенційні допити російських силовиків.
Антон з Каховського геріатричного пансіонату розповідав, що на кордоні його зупинили співробітники ФСБ. Інших хлопців не чіпали, просто перевірили документи, його ж допитували понад три години: питали, куди він їде, чому йому не подобається в РФ. Чоловік відповів, що їде до Норвегії, щоб зробити операцію на руках.
“Тоді один з цих ефесбешників питає: “А що, у нас в РФ не можна зробити операцію?” Я посміхнувся і відповів, що всі гроші в Росії йдуть зараз зовсім на інше, тому краще я до Норвегії”, – розповів чоловік.
Ускладнює або унеможливлює повернення додому відсутність особистих коштів або інших ресурсів для повернення.
За даними правозахисників, більшість підопічних із соціальних місць несвободи змогла виїхати з РФ завдяки волонтерам. Проте більшість людей не має особистих коштів для самостійного повернення.
До того ж їх можуть залякувати російські військові або представники окупаційної влади.
“Коли ми просилися на підконтрольну територію, то ця колаборантка директорка пішла до російських солдатів та певно сказала, що ми там здаємо якісь позиції росіян, інакше чому ж ще ми хочемо виїхати. Після погроз телефони наші таки забрали, начебто на перевірку на один-два дні. Ніхто їх, звісно, потім уже не повернув”, – розповів один з депортованих українців, якому вдалося повернутися додому.
Водночас люди похилого віку та особи з інвалідністю стикаються зі значними перепонами, намагаючись виїхати з РФ чи окупованих РФ територій, навіть якщо вони не жили в установах закритого типу. Зокрема, вони мають проблеми з отриманням інформації про волонтерів, які могли б допомогти їм виїхати, оскільки переважно вона поширюється онлайн.
Багато хто з них втратив доступ до своїх українських банківських рахунків і має небагато інших джерел, щоб профінансувати свою поїздку, зазначила міжнародна правозахисна організація Amnesty International у своєму звіті “Немов по етапу. Незаконне вивезення та насильство проти цивільних в Україні під час російської фільтрації” за 2022 рік.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що Комунарський районний суд Запоріжжя розпочав допит потерпілих у справі про незаконне вивезення трьох мешканок області до Грузії. Обвинуваченими є четверо громадян РФ, які очолювали окупаційні структури МВС та міграційної служби.
