Правозахисники презентували інтерактивну мапу розслідувань нападів та тиску на активістів
Громадська організація “Центр громадських свобод” презентувала інтерактивну мапу, яка дозволятиме відстежувати перебіг розслідування нападів та інших видів переслідування громадських активістів по всій країні.
Про це повідомляє сайт організації.
“Вперше в Україні створюється онлайн-інструмент, який дасть можливість отримати конкретні відповіді на цілий ряд питань. Як реагують державні органи на такого роду справи? У чому виникають проблеми з розслідуванням на прикладах конкретних кейсів? Чи завжди громадські активісти звертаються за захистом?” – вказується в повідомленні.
На мапі відображені 72 випадки переслідування активістів, які стались у 2019 році. Серед них як прямий тиск у вигляді нападів та погроз, так і незаконні стеження та арешти, відкриття сфабрикованих проваджень.
На карті темно-синім кольором відзначено випадки, де щодо нападів чи фактів тиску триває розслідування чи судовий розгляд. А світло-синім кольором – де, за даними правозахисників, розслідування неефективне чи не проводиться.
“У нашій базі даних немає справи, яка б закінчилася перемогою, тобто коли інцидент розслідувано повністю чи притягнено до відповідальності винних”, – зауважила під час презентації інтерактивної карти її кураторка з Центру громадянських свобод Любов Галан.
40% зафіксованих кейсів, відображених на карті, становлять позаправові дії – одне вбивство, 13 нападів, сім випадків пошкодження майна, шість погроз. Інші випадки стосуються методів юридичного тиску, найпоширеніші з яких адміністративні та кримінальні провадження.
Голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук додала, що карта дає відповідь на запитання, якою є реакція органів державної влади на ці неправомірні дії стосовно активістів.
“Перша причина – слабкість державних органів, які нездатні як попереджати, так і забезпечувати належне розслідування таких справ. Друге – це зростання толерантності до насилля. І третє – це побічний ефект від реформи децентралізації, коли утворюються феоди. Якщо там зростає корумпована місцева влада, поліція і суди. В таких випадках місцевий активіст лишається сам на сам з цією системою“, – заявила Матвійчук.
Аналітик Центру прав людини ZMINA В’ячеслав Ліхачов зауважив, що чимало зафіксованих на карті випадків можна зарахувати до так званого ідеологічного насильства. Зокрема, це стосується нападів та переслідувань ЛГБТ-спільноти.
“Але для нього характерні ті самі особливості – безкарність і відсутність належного розслідування. Ця карта має фокусом саме контроль розслідування, саме в цьому напрямі має рухатися громадянське суспільство“, – зауважив Ліхачов.
