Іноземним правозахисникам та адвокатам не дають фіксувати порушення прав кримчан
Після затвердження у червні Порядку Кабінету міністрів України №367 правозахисники Кримської польової місії з прав людини (КПМ) мають труднощі щодо збору і фіксації порушень прав людини в Криму.
Про це повідомила голова правління ГО “Центр інформації про права людини” Тетяна Печончик.
“Кримська польова місія – це наразі єдина моніторингова місія, яка на постійній основі працює в Криму. Увесь польовий етап роботи моніторинг здійснюють наші колеги з Росії, Білорусі. Українські правозахисники з міркувань безпеки не можуть там збирати інформацію. Правозахисники з інших країн, з якими ми співпрацюємо, їздять туди, коли відбувається переслідування українських громадян в кримських судах”, – передає слова Тетяни Печончик кореспондент Центру інформації про права людини.
“Однак згідно з новим порядком в’їзду-виїзду на територію Криму, який прийняла Україна в цьому місяці, на жаль, у нас виникли проблеми в роботі Кримської польової місії. Новий порядок передбачає отримання спеціальних дозволів для іноземців для в’їзду в Крим, однак у переліку категорій громадян, яким можуть надати такі дозволи, немає правозахисників та адвокатів. Тобто наша власна держава поставила кримчан в таку ситуацію, коли й сама не може їм нічим допомогти, ще й не дає допомагати іншим”, – констатує Тетяна Печончик.
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська каже, що вона намагається втручатись в ситуацію з порушенням прав людини на окупованій території лише завдяки російському омбудсману.
“На жаль, на сьогоднішній день існує один механізм – це співпраця з омбудсманом РФ, з якою діалог налагоджений. Ми намагаємось допомогти через втручання російського омбудсмана, який так само має статус “А” згідно Паризькими принципами. Це найвищий статус в частині незалежності. Відповідно, кожен раз, як тільки я отримую від правозахисників, від Кримської польової місії, інформацію про порушення прав людини в Криму, я намагаюсь через обмудсмана РФ Еллу Памфілову відреагувати на ці питання”, – каже Валерія Лутковська.
В деяких випадках, коли постраждалий опиняється після порушення його прав на підконтрольній Україні території, тоді Офіс Обмудсмана допомагає готувати скарги до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), і спрямовує отримані від постраждалого матеріали до Міністерства юстиції України. Воно надіслало декілька скарг до ЄСПЛ, в тому числі щодо агресії Росії і, відповідно, порушень прав українців.
“Ми намагаємось знаходити варіанти, які можливі для реагування, але тільки тоді, коли потерпілий від порушень прав людини опиняється на підконтрольній території. Поки що, на жаль, інших можливостей немає. Декілька разів ми порушували питання про створення спільних місій в Криму за участі міжнародних організацій, в тому числі Комісара ОБСЄ з прав національних меншин, за участі Комісара Ради Європи з прав людини. Наші міжнародні партнери до таких місій готові, я до таких місій готова, але, на жаль, не готова країна-окупант”, – підсумовує Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
За даними правозахисників, в Криму окупаційна влада продовжує активно порушувати права людини, такі як право на власність, право на мирні зібрання, свободу асоціацій, свободу слова, свободу совісті та багато інших.
