Українцям, що працюють у Литві, хочуть дати ще рік для вивчення литовської мови

У Литві влада обговорює можливість продовжити на рік термін, протягом якого українцям, які втекли від війни до країни й влаштувалися на роботу, треба буде вивчити литовську мову.

Про це повідомляє національний мовник LRT. 

Ілюстраційне зображення. Фото: lcc.lt

Змінити пропонують постанову уряду, згідно з якою нині “для іноземців, яким надано тимчасовий захист у Литовській Республіці, категорія володіння державною мовою не застосовується під час приймання на роботу протягом двох років з моменту надання тимчасового захисту в Литві”. Цей термін хочуть змінити на три роки. 

Пункт поширюватиметься і на тих, хто має тимчасовий захист, і на тих, кому він був наданий, але вони вже набули нового статусу, наприклад дозвіл на роботу. 

“Українці справді дуже намагаються інтегруватися в литовське суспільство, виявляють величезний інтерес до культури Литви та прагнуть вивчати литовську мову. Але, на жаль, поки що задовольнити потребу всіх охочих вивчати литовську мову ми не можемо. Місця на курси з вивчення мови, зокрема й фінансовані департаментом, заповнюються миттєво, і далеко не всі охочі потрапляють на них”, – коментує ситуацію старший спеціаліст департамент у справах національних меншин Сергій Добряков. 

Нині мовні курси відвідують 620 осіб, переважна більшість із яких – це українці. 

Українська активістка Світлана Залужна, яка також мешкає в Литві останні кілька років, коментуючи новини про ймовірні зміни в урядовій постанові, зазначила, що “будь-який нормальний розсудливий українець на запитання про те, чи потрібна мінімальна базова мова в країні, де ти живеш, відповість “так”.

“І я відповім так. Інше питання, чи створено умови для того, щоб вивчати мову. Для вивчення будь-якої іноземної мови маєш час на це. У твоєму робочому контракті має бути зафіксовано, що в тебе буде час для вивчення мови. Коли люди працюють цілий день, вони просто не мають такої можливості. Вивчати мову можуть лише ті люди, які мають якийсь вільний графік, або ті, хто взагалі не працює”, – додає вона. 

Торік та на початку поточного року в медіа Литви широко висвітлювали історію українки Катерини Мефдот, щодо якої Центр державної мови порушив справу про адміністративне правопорушення через незнання мови. На захист жінки стало чимало людей та посадовців. 

Нагадаємо, що в Україні закон про державну мову ухвалили в травні 2019 року. Обслуговувати державною мають усі надавачі послуг незалежно від форми власності, згідно зі статтею 30 цього закону, а виняток становлять лише ті випадки, коли про перехід на іншу мову просить сам клієнт.  

За відмову обслуговувати українською передбачено штраф.