“Понад три роки не знаю, де мій син”: окупанти викрали енергодарця Владислава Усова ще у 2023 році

У березні 2023 року ефесбівці просто з власної квартири викрали мешканця окупованого Енергодара Владислава Усова. Чоловіка вивели з будинку та повезли в невідомому напрямку. Відтоді він вважається зниклим безвісти.

Про це виданню “Точка сходу” розповіла його мати Ірина.

Владислав Усов. Фото: Точка сходу

На початку повномасштабного вторгнення чоловік Ірини – Вадим – служив в українській армії та воював на Донецькому напрямку. В Енергодарі залишалися мати, Владислав, його молодший брат й старша сестра. Молодша донька родини на той час перебувала в Чехії.

Після окупації Енергодара Ірина вмовляла синів виїхати з міста, однак Владислав вирішив залишитися вдома.

У вересні 2022 року жінка разом із молодшим сином виїхала на підконтрольну Україні територію. Старша донька, яка виховувала трьох дітей, також готувалася до евакуації.

4 березня 2023 року російські військові просто з власного помешкання викрали Владислава. Камери відеоспостереження зафіксували, як вони заходять до будинку, а приблизно через двадцять хвилин виводять чоловіка з під’їзду.

“Понад три роки я не знаю, де мій син і чи живий він. За цей час не було жодного дзвінка, жодного листа чи будь-якого підтвердження, що Владислав живий. Найважче – жити в повній невідомості“, – каже Ірина.

За її словами, записи з камер відеоспостереження допомогли відновити обставини його затримання. Напередодні ввечері російські військові приходили до квартири, де проживав Владислав, однак тоді його не було вдома. Наступного ранку біля під’їзду зупинився чорний автомобіль, з якого вийшли ефесбівці, які зайшли в будинок. Приблизно через двадцять хвилин вони вивели Владислава і повезли в невідомому напрямку.

“На записах із камер видно, як російські силовики виводять Владислава з будинку. Саме ці кадри залишаються єдиним підтвердженням того, що сталося того ранку“, – говорить мати.

Ірина двічі зверталася до російських органів із заявами про розшук зниклого безвісти сина. Після першого звернення до квартири прийшли люди, які представилися співробітниками російської поліції. Вони відібрали зразки ДНК та запевнили, що шукатимуть її сина. Згодом жінці повідомили про припинення пошуку Владислава, не надавши при цьому жодної інформації про його місцеперебування.

Після другого звернення, за словами Ірини, до квартири знову прийшли окупаційні “правоохоронці”. Вони оглянули помешкання, шукаючи речі, пов’язані зі службою її чоловіка Вадима, а після цього заявили, що Владислава нібито відпустили.

“Російські органи спочатку заявляли, що розшукують Владислава, а потім сказали, що нібито відпустили його. Але він так і не повернувся додому й не зв’язався з нами. Я не вірю, що його могли звільнити без можливості повідомити родину“, – каже Ірина.

 Ірина також розповіла, що до повномасштабної війни Владислав займався спортом, не мав шкідливих звичок, а також гостро реагував на несправедливість.

“Ми не припиняємо шукати Владислава. Уся наша родина чекає хоча б на одну звістку про нього. Ми сподіваємося дізнатися правду і повернути його додому“, – говорить Ірина.

Нагадаємо, у липні 2023 року співробітники ФСБ РФ у власному будинку затримали жительку Луганщини Ліну Смірнову. Протягом двох місяців інформація про її місце перебування була відсутня. Родичі затриманої найняли адвоката, який встановив, що вона перебуває в Луганському СІЗО. Адвокату дозволили провести з нею одну зустріч, після чого доступ до підзахисної заблокували, що змусило рідних змінити захисника.

До кінця травня 2024 року Ліна утримувалася в одиночній камері підвального приміщення Луганського ізолятора в нелюдських умовах. Наприкінці травня 2024 року було опубліковано відеозапис, на якому Смірнова заявляє про передання близьким особам відомостей щодо ситуації в місті та місць дислокації російських військових підрозділів. Після цього Смірнову перевели з підвалу до іншої камери.

Адміністрація Луганського СІЗО заперечує факт утримання жінки у своїй установі до моменту публікації цього відеозапису.

За інформацією знайомої, у жінки погіршився стан здоров’я та зменшилася маса тіла, водночас медичну допомогу адміністрація установи не надавала. Наразі родичі мають можливість передавати їй одяг, медикаменти, продуктові набори, а також надсилати їй листи один-два рази на місяць через сервіс “Зонателеком”. 

Щодо Смірнової порушили кримінальну справу за статтею 276 Кримінального кодексу РФ (“Шпигунство”), а саму затриману на час розгляду матеріалів справи було переведено до Старобільського СІЗО № 2. За результатами судового розгляду окупаційна влада на Луганщині засудила 40-річну місцеву жительку до 16 років позбавлення волі. 

Наразі незаконно ув’язнену бранку утримують у Селезнівській жіночій виправній колонії на окупованій Луганщині. Там бракує питної води, а полонянкам дозволяють лише обмежені передачі.