Погані умови та ігнорування з боку рідних: як живуть вихованці дитбудинків на Полтавщині, Херсонщині та Дніпропетровщині

Дата: 11 Січня 2021
A+ A- Підписатися

У п’яти дитбудинках у Полтавській, Херсонській та Дніпропетровській областях умови проживання та надання медичної допомоги є незадовільними, через що вихованці починають відставати в розвитку та відчувають інші проблеми зі здоров’ям.

Про це свідчать результати дослідження благодійної організації “Надія і житло для дітей”і Зареєстрована у Великій Британії благодійна організація для роботи з дітьми, їхніми сім'ями та громадами в 10 країнах у Східній Європі та Африці. В Україні організація працює понад 20 років. .

Експерти організації провели дослідження в Кременчуцькому, Кам’янському, Дніпропетровському, Херсонському та Криворізькому будинках дитини. Загалом вони оцінили умови проживання та стан 415 дітей. 

Більшість вихованців потрапила до закладів у віці до одного року і на момент дослідження залишалася там уже близько 12 місяців чи більше. Кожна друга дитина, яка потрапляє до дитбудинку, має батьків, не позбавлених прав, але багато сімей не підтримують з ними зв’язку попри те, що залишаються законними представниками.

Як зазначають дослідники, що молодшою є дитина на момент влаштування, то менша ймовірність її швидкого влаштування в сімейні форми виховання. Причиною цього є, зокрема, зволікання з ухваленням рішень щодо дітей органами опіки й піклування, а також адміністраціями будинків. Ще однією причиною стає довгий розгляд у судах питань про позбавлення батьківських прав.

Половина сімей вихованців Криворізького та Кам’янського будинків, яких вдалося відвідати експертам, мали дорослих, які свого часу самі жили в інтернатах: у Дніпрі та Кам’янському таких була третина, а в Херсоні – кожен п’ятий.

“Це дослідження не дає змоги встановити причинно-наслідковий зв’язок між досвідом перебування в інтернатному закладі батьків та їхнім рішенням влаштувати власну дитину до закладу. Водночас поширеність такого досвіду привертає увагу і викликає занепокоєння”, – розповіли дослідники. 

Сім’ї вихованців, яких не позбавили прав, живуть у складних життєвих обставинах. Багато з них не мають власного житла або живуть у незадовільних умовах і Житлові проблеми були поширеніші серед сімей вихованців Дніпропетровського, Криворізького та Херсонського будинків дитини.. Майже всі сім’ї мають скрутне матеріальне становище, борги й залежать від соціальної допомоги. Понад половину сімей дітей із закладів у Кривому Розі та Кам’янському мали членів родини з фізичною чи психічною інвалідністю, хронічною хворобою або травмою. 

“Якщо спиратися на висновок соціального фахівця, майже половина сімей у вибірці з Дніпропетровського та Криворізького будинків дитини
мала членів домогосподарства, які зловживали алкоголем. З огляду на такі обставини в сім’ях немає якоїсь однієї причини влаштування дітей до закладу: це завжди комплекс причин”, – зазначають автори дослідження. 

Щодо умов проживання дітей, то, за словами експертів, у закладах, побудованих ще за радянських часів, навіть базові зручності не можна назвати задовільними. Діти змушені жити скупчено, в середньому по 10 осіб в одній кімнаті. На момент дослідження переповненим був Дніпропетровський будинок, адже там проживало більше дітей, ніж це передбачено. Решта були заповнені на 70–90 %.

Усі п’ять досліджених дитбудинків не мали адаптованого для дітей з особливими потребами простору, а тому чи не єдиною адаптацією, яку помітили експерти, були пандуси для входу до будівлі. Водночас душові та туалетні кімнати, кімнати для цілодобового перебування і занять залишалися непристосованими. Проблеми виникають і через відсутність ліфтів у закладах, які здебільшого мають два поверхи. 

Відсутні в дитбудинках індивідуальні та навіть комплексі програми реабілітації, а тому медичний персонал фактично здійснює тільки нагляд. Реабілітацію отримують лише ті діти, які мають підтверджену документами інвалідність, хоча, як зазначають дослідники, насправді цього потребує набагато більше вихованців.

Близько третини дітей потребують послуг педіатричної паліативної допомоги, рівень надання якої відрізняється від закладу до закладу. Серед п’яти будинків Криворізький, Кременчуцький та Херсонський були краще забезпечені необхідним обладнанням. Водночас у всіх дитбудинках методики допомоги не відповідали рівню розвитку сучасної науки, а подекуди взагалі не спиралися на доказову медицину.

Через проблеми з доглядом діти, які потрапляють до закладів здоровими, починають відставати в розвитку: в Криворізькому, Кременчуцькому та Херсонському будинках дітей з такими проблемами налічили понад 90 %, у Кам’янському – 86 %, а в Дніпропетровському – 77%. У досліджених закладах 58,6% дітей мають затримку зросту, а 20,2% – низьку масу тіла. Водночас ретельне вивчення поставлених діагнозів показало, що частина з них не відповідає міжнародній кваліфікації, а тому дослідники назвали їх “міфічними”. 

У Дніпропетровському та Кам’янському будинках дитини жоден вихованець не проходив перевірку слуху. У Кременчуцькому будинку такі перевірки пройшли тільки 3 %, а в Криворізькому та Херсонському – близько 30 % вихованців. Понад 90 % дітей з Дніпропетровського, Криворізького та Херсонського будинків не оглядав стоматолог, у решті закладів таких було менш ніж третина. 

Нагадаємо, що під час коронавірусної пандемії тисячі дітей в Україні повернулися в родини зі шкіл-інтернатів, будинків дитини та центрів соціально-психологічної реабілітації. Однак умови проживання в сім’ях, до яких повернули дітей, як наголошували правозахисники, відповідальні за це органи не перевіряли. 

В Україні 17 тисяч дітей перебувають на обліку з усиновлення. Водночас 2019 року сім’ю в країні знайшли лише 1419 з них.

Фотографія обкладинки: Vadim Ghirda / PA

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: