Під час окупації Балаклії росіяни заборонили медикам місцевої лікарні евакуюватися: розстріляли колону та погрожували тортурами
Під час окупації Балаклії Харківської області російські військові заборонили медикам клінічної лікарні евакуюватися на неокуповану територію України. Гуманітарну колону автобусів, яка мала вивезти лікарів та пацієнтів, розстріляли, а після цього з персоналом “провели бесіду”, ймовірно, ефесбівці.
Про це ZMINA розповіла співробітниця адміністрації Балаклійської клінічної лікарні, яка просила не вказувати її імені.
Відділення екстреної медичної допомоги Балаклійської клінічної лікарні / Фото: Сергій Кочмарський 3 квітня голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив про розстріл окупантами автобусів, якими мали евакуювати персонал та пацієнтів лікарні з окупованої на той час Балаклії. Водій першого, 54-річний житель села Андріївка, загинув на місці. Автобус згорів. Це сталось неподалік російського блокопсту в районі, який місцеві називають “Табори”.
Прокуратура розслідує обстріл автобуса за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України).
Ще в березні окупанти розмістили в двоповерховому Інфекційному відділенні на території Балаклійської клінічної лікарні воєнний шпиталь, розповідає співробітниця лікарні.
2 квітня, пояснює вона, через обстріли зазнали пошкоджень операційна та харчоблок головного корпусу. Більшість персоналу покинула лікарню через страх та відсутність умов для роботи. До початку повномасштабного вторгнення в лікарні працювало 98 лікарів різних спеціальностей та 292 медичні сестри. В лютому та березні в установі залишалось близько 80 співробітників.
3 квітня після розстрілу колони до лікарні прийшли, за словами представниці адміністрації, ефесбівці – понад 15 озброєних росіян.
“Персонал зібрали в актовій залі – на зустріч прийшли виключно працівники адміністрації. Росіяни вишикувались по периметру. Я думала, що нас розстрілюватимуть. Вони питали, чому персонал вирішив евакуюватися. Казали, що медпрацівники мають залишитися і працювати. Адміністрація лікарні знову просила дати можливість разом з пацієнтами евакуюватися. Росіяни з іронією перепитували: “Куди? В Україну?”, – пригадує співробітниця.
Вона додає, що у персоналу питали, які проблеми в роботі вони мають та пропонували їх “разом вирішувати”:
“Розмовляли з нами росіяни з позивними “Арчі” та “Турист”. Ми говорили, що в лікарні немає їжі та можливості її готувати. Вони привезли якусь їжу”.
Як згодом розповіла представниці адміністрації її колега, яка намагалась того дня виїхати з Балаклії, на блокпосту російським військовим “дали команду медиків не випускати з міста”.
О другій години ночі до лікарні прийшли нетверезі російські військові, які мешкали в Інфекцийному відділенні, згадує представниця адміністрації. За словами жінки, це були солдати так званих “ЛНР”/”ДНР”.
“Стріляли з автоматів у підлогу, стелю, вздовж коридорів – я в цей момент якраз мала виходити з кабінету. Повитягували медперсонал – чоловіків – з кабінетів. Їх вишукували в коридорі. Над ними знущалися – били по голові прикладами, настільною лампою, ставили на коліна та клали обличчям в підлогу. В людей не стріляли”.
Один з військових, за словами співробітниці, дістав гранату та погрожував нею. Російські військові викликали директорку лікарні Марину Руденко та її чоловіка, лікаря-анестезіолога в цій же лікарні:
“Вони їй говорили: “Страшно тобі? Це ще не страшно. Якщо я відріжу твоєму чоловікові вухо та змушу тебе його з’їсти, оце тобі буде страшно”. Директорка намагалась заспокоїти військових, казала, що приходили ефесбівці перед ними, назвала позивні, їх ці військові нібито не знали. Але зрештою вони пішли”.
Наступного дня пацієнтів з лікарні вивезли – їх евакуювали працівники швидкої Балаклійської районної поліклініки, розташованої у центрі міста. Поліклініка працювала увесь час окупації.
4 квітня персонал покинув будівлю клінічної лікарні. Після цього її приміщення зайняли російські військові. Наразі лікарня розграбована, розбита та засмічена. Дещо з обладнання вдалось вивезти працівникам, ліки ще під час окупації передали до поліклініки.
До початку повномасштабної війни лікарню оновлювали та устатковували сучасним обладнанням.
Читайте також: “Вам труп потрібен?”: репортаж з лікарні Ізюма, де за час окупації врятували сотні цивільних, зокрема майже закатованих росіянами
