Країни ООН дали Україні 145 рекомендацій щодо прав людини

Дата: 21 Листопада 2012
A+ A- Підписатися

24 жовтня 2012 Україна звітувала перед ООН про ситуацію з правами людини в рамках Універсального періодичного огляду (УПО). Під час сесії близько 50 країн надали 145 рекомендацій щодо поліпшення стану прав людини. Україна має час до березня 2013 року прийняти їх до уваги чи відхилити.

Попередній список рекомендацій був оприлюднений під час прес-клубу, організованого 15 листопада ПРООН в Україні спільно з Центром інформації про права людини і Центром «Соціальна дія» ГО «Без кордонів» за підтримки Програми розвитку ООН та Посольства Великої Британії.

upr-pressclub

Уперше Україна звітувала про права людини в рамках УПО у 2008 році й отримала близько 40 рекомендацій. А 24 жовтня цього року нашій державі дали 145 рекомендацій. Свої коментарі щодо ситуації з дотримання прав і свобод людини в Україні висловили понад 50 держав. ООН в рамках УПО брала до уваги не тільки офіційний звіт української делегації, а й так званий “тіньовий звіт”, наданий вітчизняними правозахисниками.

Найбільше зауважень – у розділах «Боротьба з дискримінацією та забезпечення толерантності» (39), «Протидія тортурам» (16), «Верховенство права» (21), «Міжнародні конвенції» (15). 

scherbininaПрограмний менеджер сектору демократичного врядування Програми розвитку ООН в Україні Юлія Щербініна наголошує й на тому, що цього року рекомендації Україні надали понад 50 країн, що вдвічі більше за попередній огляд. Втім, кількість рекомендацій не свідчить про погіршення ситуації із правами людини в країні.

«Кожна країна має можливість надати свої рекомендації, і часто вони дублюються. Якісний аналіз рекомендацій говорить про те, що Україна стає цікавішою для країн, а також про зміну тематики, коли йде мова про Україну. Цього разу топовими рекомендаціями були питання, пов’язані із судоустроєм, правом на справедливий суд та антидискримінаційне законодавство», – каже Юлія Щербініна.

buschenkoВерховенство права в Україні стало більше хвилювати інші країни саме через гучні справи екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко та екс-міністра Юрія Луценка, вважає виконавчий директор Української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко.

Так, США, озвучуючи відверту проблему, рекомендують припинити політичні переслідування. Теми незалежності судів та корупції, відсутність права на справедливий суд теж опиняються в центрі уваги міжнародної спільноти.

«Суддівський корпус має стати недоторканним – такою собі священною коровою, – каже Бущенко. – А незалежності суддів сприяє належне фінансування. Вони не повинні ходити до органів влади, щоб просити гроші на степлер…».

Щоб змінити це, українській владі треба багато чого змінити в судах, зокрема, забезпечити належне фінансування, унеможливити втручання в судові процеси тощо, впевнений правозахисник.

fedorovychЗмінити цю ситуацію має новий Кримінально-процесуальний кодекс, який вступить у силу в ніч на 20 листопада цього року. Однак, експерти не впевнені, що на практиці він діятиме ефективно.

Співкоординатор проекту «Без кордонів» Центру «Соціальна дія», представник коаліції з протидії дискримінації Ірина Федорович, заявила, що лише ухвалення КПК недостатньо. Документ не діє у вакуумі, й тому, щоб він справді працював, потрібно вносити зміни у низку інших законодавчих актів.

Подібна ситуація склалася й навколо Закону «Про засади запобігання та протидію дискримінації». Бо він був ухвалений не так тому що, в Україні вирішили побороти дискримінацію, а швидше тому, що цього вимагав Європейський Союз під час переговорів щодо візового режиму.

«Закон прийняли поспіхом, і над ним треба ще дуже добре попрацювати, – зазначила Ірина Федорович. – Необхідно створювати й справжній механізм захисту від дискримінації. На жаль, у нашій державі навіть найкращий закон не діятиме без змін в інші законодавчі акти». 

«Те, що я почула з доповіді уряду про антидискримінаційну політику, – суцільна фантастика. Коли ж ми маємо практичні кейси, бачимо, що закон не працює»,– додала вона.

cherepahaДиректорка департаменту соціальних програм Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна» Катерина Черепаха зазначила, що після отримання перших рекомендацій 2008 року наша країна вжила певних заходів. Попри це, на практиці відбувається руйнація інстутитуційного механізму забезпечення гендерної рівності та прав жінок.

«Ця тема стабільно нецікава нашому уряду, – додала Катерина Черепаха. – Ми спостерігаємо це упродовж понад чотирьох з половиною роки. І, на жаль, перспективи, що вона стане пріоритетною в найближчий час, немає».

Чимало зауваг Україна отримала щодо захисту свободи слова та безпосередньо журналістів. Представник міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» Оксана Романюк повідомила, що цього року цензура в ЗМІ зросла на 30%. За її словами, вісім з дев’яти провідних каналів показують абсолютно вихолощені новини, де відсутня критика влади, замовчуються соціально важливі теми. Журналісти все частіше публічно повідомляють про тиск на них, а також звільняються з роботи, бо не хочуть працювати в таких умовах.

romaniuk“Цензура зросла з початку року на 30%… Кількість побиття журналістів в цьому році зросло у два з половиною рази…А протягом 3-х місяців передвиборчої кампанії було зафіксовано більше 150 перешкоджань роботі журналістів”, – сказала вона. 

Окрім того, нинішнього року у 2,5 рази збільшилась кількість випадків побиття журналістів. І на такі інциденти, на жаль, не завжди реагують правоохоронні органи. Наприклад, до Оксани Романюк звернулися журналісти з Донецької області, яких побили, коли вони фотографували в супермаркеті зіпсовані продукти. Через півроку після інциденту було вирішено не порушувати кримінальної справи про перешкоджання професійній діяльності працівників ЗМІ.

У офіційній доповіді української сторони ситуація в сфері захисту свободи слова та журналістів в Україні виглядала значно кращою. Так, з офіційної доповіді, представником уряду було озвучено, що 62% ефірного часу на ТВ надано опозиційним ЗМІ. Однак Романюк зауважує, що ці дані некоректно відображають ситуацію зі свободою слова в Україні.

«Урядовий звіт для ООН показує, що наша держава не готова визнати проблеми у цій сфері, – зазначила Оксана Романюк. – Тобто, зараз відсутня політична воля, щоб почати їх вирішувати».

Водночас, наголосила експерт, спостерігається підйом журналістської солідарності. Також вона вважає, що українська журналістська спільнота у порівнянні із іншими пострадянськими країнами є дуже консолідованою і готовою до дії. 

“І це дає нам шанс і надію, що ми зможемо з цим якось боротися і відстоювати свої права”, – додала Оксана Романюк.

bukalovКатування і хвороби у місцях позбавлення волі (колоніях та в’язницях) – ще одна «больова точка» для більш як третини українців. За словами голови ради правозахисної організації «Донецький меморіал» Олександра Букалова, в останні роки через хвороби та неналежні умови утримання минулого року в колоніях померли понад тисяча осіб (два роки тому – 800 ув’язених).

Експерт також називає доволі серйозною проблемою визначення кількості ув’язнених та засуджених українців. «На початку 2012-го були повідомлені фальшиві дані щодо хворих на туберкульоз. Тільки очевидна нереальність даних змусила пенітенціарну службу їх перевірити», – повідомив Букалов.

«В Україні розташовані понад 180 колоній, але не всі з них забезпечені медичним обладнанням, яке необхідне, враховуючи велику швидкість поширення ВІЛ та туберкульозу в місцях позбавлення волі. Я бачив на власні очі, що часто адміністрація колонії рапортує про наявність необхідних медикаментів у медичній частині, насправді ж, «медикаменти» – це йод та бинт», – каже експерт.

Він також зазначив, що в останні два роки збільшилась кількість заяв про катування у СІЗО, що заарештовані українці потрапляють під тиск працівників, слідчих, із них «вибивають зізнання».

У тому, що в Україні порушуються права і свободи людини, переконані й пересічні її громадяни. Про це свідчать результати всеукраїнської кампанії «Права людини в Україні: твій голос важливий», які презентувала керівник Центру інформації про права людини Тетяна Печончик.

pechonchykЗа її словами, свою думку стосовно того, які ж права найчастіше порушуються в нашій країні, висловили 4 тисячі осіб: під час вільного опитування у Києві, Луганську, Львові, Херсоні, Сімферополі, Сумах та в мережі Інтернет.

Громадяни говорили передусім про наболілі проблеми, з якими вони зустрічаються у повсякденному житті.

Найбільше людей (22,5%) вважають основним порушенням їхніх прав – низькі соціальні стандарти, 13,4% – корупцію, а 10,7% – незадовільне медичне обслуговування. Цікаво, що майже 10% респондентів назвали найбільшим порушенням прав людини – чинну українську владу.

Також українці говорили про проблеми у трудовій сфері. 9,1% вважають найбільшим порушенням недотримання роботодавцями КЗпП, 8,4% – безробіття, 6,5 – низьку заробітну плату та затримку її виплати.

Із детальними результатами опитування можна ознайомитися тут.

Крім того, у рамках прес-клубу відбулася церемонія нагородження журналістів – переможців та учасників конкурсу на кращий матеріал про Універсальний періодичний огляд.

urp-concurs

uprmoskvichova

Більше про цю подію можна прочитати на Фейсбуці.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: