Надзвичайні режими мають охоплювати обмеження щодо часу та парламентський контроль – Бюро ОБСЄ з прав людини

Надзвичайні законодавчі норми та розпорядження урядів, які ухвалюються в регіоні ОБСЄ у зв’язку з пандемію COVID-19, повинні передбачати часові обмеження та гарантувати парламентський нагляд.

Інгеборг Солрун Гісладоттір

Про це сьогодні заявила директорка Бюро ОБСЄ з питань демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) Інгеборг Солрун Гісладоттір перед голосуванням в Угорщині за продовження надзвичайних заходів у країні, повідомляє сайт ОБСЄ.

“Зрозуміло, що державам потрібно діяти швидко, щоб захистити своє населення від пандемії COVID-19, і я розумію, що для цього можуть знадобитися надзвичайні заходи. Однак надзвичайний стан – де б він не був оголошений і з якої б причини він не був оголошений – повинен бути пропорційним його меті і залишатися чинним стільки, скільки це абсолютно необхідно”, – заявила директорка БДІПЛ.

Усі країни ОБСЄ зобов’язалися підтримувати демократію та верховенство права, і це стосується надзвичайних станів. Це означає, що надзвичайне законодавство може бути лише тимчасовим і має підлягати парламентській перевірці.

“Я висловила занепокоєння угорському уряду щодо контексту сьогоднішнього голосування та заходів, внесених до законопроєкту. Водночас я пропоную підтримку, допомогу та експертизу БДІПЛ для пошуку засобів реагування на цю кризу цілком відповідно до зобов’язань ОБСЄ та міжнародного законодавства”, – сказала Гісладоттір.

Повідомляється, що 20 березня угорський уряд виніс проєкт закону, який передбачає продовження поточного режиму надзвичайного стану та надання уряду повноваження ухвалювати рішення для його реалізації без будь-якого контролю з боку парламенту та без визначеного обмеження строку. Зазначена мета законопроєкту – запобігання та ліквідація епідемії, а також пом’якшення негативних наслідків, яких вона завдає, але фактично це дозволило б уряду вживати подальших заходів для досягнення цієї мети, не залучаючи парламенту.

Тим часом у БДІПЛ наголошують, що, відповідно до міжнародного права, надзвичайне законодавство та заходи мають бути необхідними та пропорційними. Вони повинні перебувати під потужним правовим та судовим контролем та регулярно переглядатися на предмет того, чи вони все ще є необхідними, пропорційними та придатними для подолання загрози, що призвела до їхнього запровадження.

У бюро нагадують, що всі країни регіону ОБСЄ ще в 1991 році взяли на себе зобов’язання про те, що оголошення надзвичайних ситуацій “не можуть використовуватися для підриву демократичного конституційного ладу, а також для порушення міжнародно визнаних прав людини та основних свобод”.