Напади, підпали та залякування: з початку року зафіксували три десятки випадків переслідувань активістів

Дата: 27 Квітня 2021
A+ A- Підписатися

З початку року сталося 30 інцидентів переслідування активістів та правозахисників в Україні, на підконтрольних уряду територіях. Майже половину з них, а саме 14 випадків, зафіксовано в Києві.

Такі дані моніторингової доповіді щодо тиску й переслідування активістів у першому кварталі 2021 року, яку підготував Центр прав людини ZMINA.

У березні поточного року в Києві сталася пожежа на будівництві центру для онкохворих дітей “Дача”, де пацієнти могли б перебувати разом з батьками в період реабілітації: пошкоджено стіни й вхідні двері, а також від високої температури тріснули шибки у вікнах. Фото: Наталія Оніпко
 
Серед цьогорічних інцидентів тиску на активістів найпоширенішими були фізичні напади, випадки знищення або пошкодження майна та спроби залякування – по шість випадків. На другому місці після Києва з кількості зафіксованих інцидентів – Харківська область (три), на третьому – Одещина і Полтавщина (по два).

“Крім того, ми констатуємо деяке погіршення ситуації в порівнянні з попереднім роком, коли за аналогічний період моніторингу було зафіксовано 26 випадків загалом”, – коментує дослідниця ZMINA Анастасія Москвичова.

Вона додає, що в січні-березні 2021 року найризикованішими видами активістської діяльності стали захист прав жінок, прав ЛГБТ та антикорупційна діяльність. Москвичова звернула увагу, що деякі із зафіксованих цього року випадків можна вважати продовженням тогорічного переслідування через відсутність належної реакції органів правопорядку.

Серед них – інцидент з підпалом на будівництві центру для онкохворих дітей “Дача” в Києві, що трапився 28 березня 2021 року. Пошкоджено стіни й вхідні двері, а також від високої температури тріснули шибки у вікнах. Торік один із сусідів центру зрізав болгаркою замок на воротах будмайданчика: тоді активісти зверталися до поліції щодо пошкодження майна, але та зареєструвала заяву як звернення громадян.

У квітні поточного року на електронну адресу асоціації ЛГБТ “ЛІГА” в Миколаєві надійшов лист, у якому невідомі погрожували “підірвати” офіс організації, а тих, хто їм завадить, – “спалити” у їхніх будинках. Фото: Асоціації ЛГБТ “ЛІГА”

Наталія Оніпко, керівниця благодійного фонду “Запорука”, яка створює згаданий центр, припускає, що підпал також може бути пов’язаний з їхнім конфліктом із сусідами: ті відкрито заявляли про небажання бачити поряд онкохворих дітей.

За словами Оніпко, тільки через 20 днів після підпалу завдяки юридичній підтримці Центру прав людини ZMINA та публічному розголосу розпочалися слідчі дії. Але керівниця фонду припускає, що розслідування затягнеться через повільну роботу поліції, яка наразі нікому не оголосила про підозру.

“Цей центр – справа мого життя, тож залякати мене не зможуть, і здаватися не збираюся. Бездіяльність поліції нас також не зупинить, ми надалі заручатимемося підтримкою громадськості, яка вкрай необхідна в таких випадках”, – розповідає вона.

Ще один випадок переслідування через бездіяльність поліції тягнеться з минулого року в Миколаєві, де п’ятий місяць поспіль залякують активістів Асоціації ЛГБТ “ЛІГА” – організації, яка з 1996 року працює зі спільнотою ЛГБТІ у сферах здоров’я та захисту їхніх прав.

Представники Асоціації з минулого грудня періодично отримують листи з погрозами терактом: поліція почала відповідні провадження, але в цих справах досі немає підозрюваних. Тож тиск на активістів не припиняється, й 19 січня та 8 квітня цього року ЛІГА повідомила про нові погрози фізичною розправою з представниками організації та їхніми родичами.

“Можлива причина цих подій – острах, що український політикум змінює своє ставлення до ЛГБТІ та ініціює позитивні зміни в національному законодавстві. Можливі й інші мотиви, але на всі ці питання повинні дати відповідь у Нацполіції. Маємо велику надію й на те, що слідчі почнуть ефективно розслідувати мотивовані ненавистю злочини щодо ЛГБТІ-спільноти. Бо безкарність породжує насильство, а насильство – ненависть”, – коментує голова Асоціації ЛГБТ “ЛІГА” Олег Альохін.

Один з найрезонансніших випадків тиску за активістську діяльність цього року, за словами дослідників, стався з головою ініціативи “Захистимо Протасів Яр” Романом Ратушним. Йому оголосили про підозру в хуліганстві та пошкодженні майна під час акції 20 березня на підтримку Сергія Стерненка під Офісом президента. Крім того, проти активіста розгорнули дискредитаційну кампанію в соцмережах та низці видань, що нібито Ратушний намалював свастику на стіні ОП.

Незважаючи на те що доказів участі Ратушного в хуліганських діях у судовому засіданні продемонстровано не було, його помістили під домашній арешт, який мав продовжуватися до 24 травня 2021 року. Але 21 квітня під час розгляду апеляційної скарги суд скасував запобіжний захід активісту через відсутність доказів.

Роман Ратушний розцінює це кримінальне переслідування як помсту за його діяльність щодо захисту зелених зон Києва і вважає, що за врученням підозри стоїть заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов, з яким у Ратушного був конфлікт щодо забудови Протасового Яру.

За словами голови Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, визначальними для першого кварталу 2021 року також були події, пов’язані з вироком одеському активісту і блогеру Сергієві Стерненку в справі про викрадення у 2015 році депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича: сім років і три місяці в’язниці з конфіскацією половини майна. Після оголошення вироку в низці міст 23 та 26 лютого, а також 20 березня 2021 року відбувалися акції невдоволених рішенням суду.

Під час акції 23 лютого, яка відбулася спонтанно в день оголошення вироку Сергієві Стерненку, поліція затримала 24 протестувальників. За свідченнями очевидців, затримання були вибірковими й стосувалися активістів, які не вчиняли протиправних дій.

Також незаконні дії правоохоронців зафіксовано й під час акцій 19 січня 2021 року в Києві, коли із застосуванням сили поліція незаконно перешкодила проведенню двох мирних зібрань: “Ні – безкарності ультраправих” на Контрактовій площі, а також акції на цю ж тему на Михайлівській площі (вона анонсувалася двічі – як Антифашистська акція та “Проти ультраправого терору”). Такі події щороку проходять до дня вшанування пам’яті журналістки з Криму Анастасії Бабурової та російського правозахисника, адвоката Станіслава Маркелова, вбитих неонацистами 19 січня 2009 року в Москві.

“Ми вимагаємо від поліції припинити протизаконну практику перешкоджання мирним зібранням та затримання учасників за лише сам факт проведення мітингів (як це було на акціях 19 січня) і не проводити вибіркових затримань протестувальників, які не вчиняють жодних протиправних дій (як це було на мітингу 23 лютого)”, – додала Печончик.

За її словами, правозахисники також звернулися до Державного бюро розслідувань і Офісу генерального прокурора із закликом провести розслідування за фактом незаконних дій працівників поліції та притягнути винних у порушенні прав людини та закону до відповідальності

Нагадаємо, що минулого року правозахисники зафіксували понад сотню нападів і переслідувань громадських активістів в Україні. Найнебезпечнішими видами активізму виявилися протидія корупції, захист прав ЛГБТІК-людей та захист довкілля. 

Раніше ZMINA розповідала, чому кількість нападів на активістів зростає. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: