Міністерства публікують лише половину наборів даних, які мають бути відкриті для громадськості – Надія Бабинська
Міністерства та Державна податкова служба публікують лише половину наборів даних, які мають бути у відкритому доступі для громадськості. Більшість оприлюднених відомостей не оновлювали в середньому понад 700 днів.
Про це розповіла експертка з відкритих даних Надія Бабинська під час шостої Конференції закритих даних 21 жовтня у Києві.
Фото: з відкритих джерелУкраїна приєдналася до міжнародної ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2011 році, й кожні два-три роки приймає плани дій із зобов’язаннями щодо відкриття даних. В межах цих зобов’язань у 2015 році Кабінет Міністрів України затвердив постанову №835 про відкриті дані. У 2016-2020 роках державний та громадський сектор активно створювали відповідні сервіси.
У плані дій на 2023-2025 роки зафіксовано два основних зобов’язання України:
- оприлюднювати і оновлювати набори даних на Порталі відкритих даних;
- оприлюднити набори даних про шкоду від військових дій.
У 2025 році Офіс ефективного регулювання провів дослідження і розробив дашборд, як розпорядники інформації оприлюднюють набори даних згідно оновленої у 2025 році постанови, зазначила Надія Бабинська. Більше половини наборів даних на порталі не було знайдено.
Експертка проаналізувала відомості, які публікують міністерства і Державна податкова служба, оскільки це дані, які цікавлять суспільство.
“Станом на 1 жовтня цього року користувачі мали б знайти 347 наборів відкритих даних, але доступна лише половина, як і в листопаді 2025 року. Більшість даних взагалі не знайдено, можливо, вони є в закритій частині порталу, але публічно недоступні”, – зауважила Надія Бабинська.
Більшість даних, які виявили під час моніторингу, не оновлюються. Середній час з моменту останнього оновлення таких даних – 760 днів. Лише 40 наборів даних було оновлено за останні 30 днів, решта відомостей – неактуальні. Водночас основним принципом Міжнародної хартії відкритих даних, яку український уряд підтримав у 2016 році, є актуальність інформації.
скриншот презентації“Деякі набори даних мають оновлюватися як мінімум раз на місяць або щоквартально. Деякі розпорядники не оновлюють свої дані в середньому кілька років. Хтось зупинився у 2022-му з початком повномасштабного вторгнення, а хтось – ще раніше. Лідером антирейтингу є Міністерство цифрової трансформації, середня тривалість неоприлюднення їхніх даних складає 1700 днів”, – зауважила екпертка.
Надія Бабинська звернула увагу, що Міністерство цифрової трансформації є органом, який відповідає за формування політики відкритих даних в Україні і за портал, на якому вони мають бути оприлюднені.
У Податковій службі також не оновлюють більшість наборів даних. Водночас така інформація є важливим матеріалом для бізнесу та сервісів.
“Також тут ви не знайдете Міністерства оборони і Міністерства внутрішніх справ, попри те, що в оновленій постанові 10 вересня 2025 року для них передбачені набори даних”, – звернула увагу Бабинська.
В антиділерах з оприлюднення відкритих даних також Міністерство економіки. Найбільше важливих даних відкрило Міністерство юстиції.
Раніше ZMINA писала, що органи влади в Україні дедалі частіше безпідставно обмежують доступ до публічної інформації. Зокрема, вони залишають електронні запити без відповіді, закривають державні реєстри без пояснень і приховують суспільно важливу інформацію. Про це йдеться у звіті громадської організації “Платформа прав людини” про дотримання права на доступ до публічної інформації в цифровому середовищі в Україні з вересня 2025 року до травня 2026-го.
Про те, як урядова ініціатива може “зламати” доступ до публічної інформації, написала в колонці експертка з відкритих даних, засновниця щорічної Конференції закритих даних Надія Бабинська.
За даними “Опендатаботу”, 2025 рік став антирекордним щодо закриття даних державою. Зокрема, торік закрили доступ до даних про нерухомість, компанії ВПК та статистичні дані Генпрокуратури.
