“Крим – це люди. Крим — це дім”: Дар’я Фурсова, яка росла в окупації, виступила на саміті Кримської платформи в Нью-Йорку

У шостому саміті міжнародної Кримської платформи, який 23 вересня проходив в Нью-Йорку в межах сесії Генеральної асамблеї ООН, взяла участь 23-річна Дарʼя Фурсова, яка виїхала з окупованого Криму. Звертаючись до представників понад 60 країн – учасників саміту, вона розповіла свою історію, яка відображає те, з чим стикається молодь окупованого Криму.

Про це повідомляє кореспондентка ZMINA.

Дар’я Фурсова під час шостого саміту Кримської платформи. Нью-Йорк, вересень 2026

Виступ Дарʼї Фурсової, яка народилася у Сімферополі та росла в умовах російської окупації був присвячений молоді окупованого Криму, можливостям для тих, хто виїжджає з півострова, та майбутньому Криму після деокупації. Саме молодь і дітей Дарʼя назвала тими, про кого світ має продовжувати говорити, адже Росія намагається формувати ціле покоління в умовах окупації.

“Для мене велика честь бути сьогодні тут. Дякую за можливість говорити — і, сподіваюся, бути почутою”, — так Дарʼя розпочала свій виступ перед учасниками саміту.

Її власна історія безпосередньо пов’язана з тим, про що вона говорила міжнародним лідерам у своєму виступі. Коли Росія окупувала Крим у 2014 році, Дарʼї було 11 років. У старших класах перед нею постало питання подальшого навчання:

“Я виїхала до України одразу після закінчення школи. У старших класах постало питання про подальше навчання і, звісно, залишатися вступати в університет в окупації або їхати в Росію, опцією не було”.

За словами Дарʼї, бажання навчатися у великому місті існувало в неї й раніше. Але після окупації рішення про майбутнє стало для неї та її батьків ще й питанням свободи вибору.

“З початком окупації й поступовим розумінням того, що відбувається, ми з батьками вирішили, що я точно поїду вчитись на материкову частину України. Тож виїзд з окупованого Криму був і вступом у новий етап життя, який мав початися на свободі”.

У своїй промові Дарʼя сказала, що їй пощастило мати батьків, які не лише розуміли ситуацію, а й дали їй можливість самостійно обрати майбутнє. Підтримка родини стала важливою частиною її виїзду з Криму.

“Як я і казала у промові, мені дійсно пощастило з підтримкою моєї родини. Батьки знали, що так для мене буде краще, хоча дуже переживали й боялися справді. Моя старша сестра допомагала з усіма документами, пошуком школи й адаптацією на початку переїзду. Якби не вона, я не знаю, як би я змогла прижитися тут. Вона в Києві живе вже давно, і я завжди знала, що у разі проблем чи труднощів вона завжди мені допоможе і я не залишусь сама”, – говорить Дар`я в коментарі ZMINA.

Ще до повномасштабного вторгнення Дарʼя та її батьки щороку їздили з Криму до Києва через Перекоп. Тож родина заздалегідь подбала про українські документи дівчини.

“До початку повномасштабного вторгнення шлях з Криму до материкової України й назад був важким, але осяжним. Так ми з батьками їздили через Перекоп в гості до сестри щороку. І так я виїхала. Я не шукала ніякої додаткової допомоги, лише дорога з перевізниками до Києва. І вже там на місці в нас була допомога сестри. Мою потребу в українських документах родина теж усвідомлювала, тому у мої 14 років ми оформили мені український паспорт у Києві”.

Дарʼя наголошує, що її історія була не такою складною, як досвід багатьох інших молодих кримчан, які намагаються виїхати з окупованого півострова. Саме тому, на її думку, важливо говорити про різні історії та різні обставини.

Саме особистий досвід дозволив Дарʼї говорити на Кримській платформі не лише як представниці молоді з окупованого Криму, а як людині, яка сама пройшла цей шлях.

У своєму виступі вона звернулася також до молоді й дітей, які сьогодні живуть в окупованому Криму. Дарʼя говорила про те, що вони не мають залишатися сам на сам з нав’язаною Росією реальністю.

“Мені дуже важко виокремити якусь частину, бо вся моя промова якраз через обмежений час дуже сенсова, дуже наповнена. Але найважливішим, на мою думку, є звернення до молодих людей, до дітей, хто міг би це почути у Криму. Я сподіваюсь, що якимись шляхами вони все-таки змогли побачити й почути, що вони важливі для України. Бо, будучи в Криму, дуже важко усвідомити, що щось не так або що життя може бути кращим”, – коментує Дар’я.

Вона додала, що Росія окупує не лише територію, а й намагається сформувати покоління дітей, які будуть рости з відчуттям, що окупація є нормою. Водночас молодь в Криму має знати про можливості, які відкриває Україна та вільний світ.

“Мені важливо було розказати свою реальну історію, показати, що молоді люди з Криму ось такі! Вони амбітні, вони розумні, вони можуть бути корисними й можуть дістатися навіть Нью-Йорка, аби розповісти про свій дім”.

Для Дарʼї це було важливо і як спосіб показати світовим лідерам інший вимір питання Криму. Не лише територію, яку необхідно деокупувати, а людей, які мають з цим місцем особистий зв’язок:

“Важливо було звернути увагу світових лідерів та всіх, хто слухав мій виступ, на те, що Крим — це такий самий дім для багатьох українців, це дім для мене і моїх друзів, це місце, куди хочеться повернутися. І тому не можна дозволити Росії безкарно продовжувати окупацію і чинити злочини проти населення, яке там залишається”.

Під час виступу на Кримській платформі Дарʼя окремо згадала дискусію з приводу можливих “територіальних поступок” під час мирних перемовин:

“Для мене Крим — це моє дитинство, спогади й родина. Це місце, де почалося моє життя, і яке я досі називаю своїм домом. Саме тому мені важко чути розмови про “територіальні поступки”. За цими словами легко побачити лише лінії на карті чи території, які можна передати з одного боку до іншого. Але для людей, які там народилися і виросли, це не територія. Це дім”.

Саме ця думка стала одним з ключових акцентів її промови. Дарʼя наголосила, що для мільйонів українців Крим є питанням не абстрактної геополітики, а справедливості.

У фінальній частині промови Дарʼя звернулася до міжнародної спільноти з конкретним закликом: не обмежуватися словами про Крим, а створювати можливості для молодих кримчан і готуватися до реінтеграції півострова.

Йдеться, зокрема, про освітні обміни, стажування, гранти та інші можливості для молодих людей, які виїжджають з окупованого Криму.

“Але це також — мій call for action. Заклик не просто пам’ятати про Крим, не просто говорити про Крим, а діяти: підтримувати молодь з Криму, створювати можливості для тих, хто виїжджає, через освітні обміни, стажування, гранти та інші можливості та готуватися до реінтеграції Криму. І твердо підтримувати територіальну цілісність України та наше право повернутися додому”.

Кримська платформа як міжнародний консультаційно-координаційний формат має на меті консолідацію міжнародної політики невизнання російської окупації Криму, збереження питання півострова на міжнародному порядку денному та спільні кроки для його деокупації. На Шостому саміті Кримської платформи одним з ключових питань також була ситуація дітей і молоді в окупованому Криму.

У цьому контексті історія Дарʼї стала на заході живим свідченням того, як окупація впливає на покоління, яке було дітьми у 2014 році, а сьогодні вже саме говорить про майбутнє Криму.

І саме цією думкою Дарʼя завершила свій виступ:

“Наша мета — звільнити Крим. Тому що Крим — це не просто територія на карті. Крим — це люди. Крим — це дім”.