“Ймовірно, гірше, ніж у тоталітарних режимах”: правозахисники про насильницькі зникнення у США за другого строку Трампа

Міграційна політика нової адміністрації Дональда Трампа, зокрема жорстоке поводження з людьми та насильницькі зникнення, можна розцінювати як інструмент залякування суспільства США в цілому та різновид катування зниклих безвісти й їхніх сімей. 

Такого висновку дійшли правозахисники з організації Crude Accountabilityі .

Ілюстраційне зображення. Фото: Charles Reed/U.S. Immigration and Customs Enforcement

Другий строк президентства Трампа відзначився більшим тиском на мігрантів, а як кандидат він обіцяв поміж іншим запровадити масштабні депортації людей без легально статусу для перебування у США. 

“У перший день свого другого президентського терміну Трамп чітко дав зрозуміти, що затримання та депортація мігрантів є пріоритетом. З початку свого другого терміну він підписав вісім виконавчих указів щодо імміграції”, — зазначають автори тематичного звіту. 

Станом на 7 лютого 2026 року Імміграційна та митна служба США (ICE) й Митна та прикордонна служба США (CBP) утримують під вартою понад 68 тисяч людей, а кількість затримань постійно зростала протягом року другого терміну президентства Трампа. Показники січня 2026 року, як наголошують правозахисники, стали найвищими за сім останніх років. 

Щодо кількості депортацій, то, як йдеться у звіті, “цифра сильно варіюється залежно від джерела” — від 200 до 415 тисяч людей. Якщо брати для оцінки дані правозахисників з організації WOLA, то між 1 лютого та 7 вересня 2025 року лише імміграційна та митна служба в середньому проводила по 784 арешти на день.

Чимало питань викликають умови, в яких утримують затриманих людей.

Особливу увагу автори звіту звернули на насильницькі зникненняі — викрадення або затримання державою чи за її згодою людини, яку після лишають поза законом без зв’язку зі світом.

Правозахисники розповіли детально про щонайменше три випадки таких зникнень, а загалом знають про понад 1,5 тисячі ймовірних. Автори спілкувались з трьома не знайомими між собою імміграційними адвокатами, які говорили, що усі їхні клієнти стали жертвами насильницьких зникнень під час другого президентського строку Трампа. 

Щодо трьох детально описаних у звіті історій, то вони стосуються: 

• чоловіка, одруженого на громадянці США, якого висадили у штаті Мен з автівки та передали митній та прикордонній службі, представники якої надалі брехали про те, де він перебуває. У підсумку з’ясувалось, що його перемістили до центру утримання у Техасі;
• чоловіка, родом з Сальвадору, який з 2 до 40 років жив у США, де одружився та виховував двох дітей. Його затримали у Каліфорнії в авто поліціянти нібито за непристебнуті паски безпеки, після чого він зник на щонайменше три дні;
• чоловіка, який з 2016 року чекав у штаті Род-Айленд на схвалення візи, а зник після суду щодо порушення правил дорожнього руху. Його затримали прямо на виході із зали, кілька днів утримували у виправній установі штату, а згодом без будь-яких повідомлень рідним та пояснень перевезли через усю країну до Техасу.

Ілюстраційне зображення. Фото: АР

“Часто самі затримані не знають, де вони знаходяться або куди їх везуть. Цими діями адміністрація Трампа, ICE та CBP, видається, порушують одне з основних прав затриманих: їхнє право на визнання перед законом. У цьому сенсі цей акт є формою принизливого поводження та катуванням як для затриманих, так і для їхніх родин”, — доходять висновку правозахисники.

Дії адміністрації Трампа потенційно порушують Статут ООН, Загальну декларацію прав людини, Конвенцію ООН проти катувань, Мінімальні стандартні правила ООН щодо поводження з ув’язненими, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права та внутрішнє законодавство США, зокрема Конституцію.

“Режим Трампа через ICE та CBP, ймовірно, практикує насильницькі зникнення мігрантів у масштабах, що можуть перевищувати тоталітарні режими, такі як Туркменістан. Ця практика використовується як засіб залякування та катувань мігрантів та їхніх родин, створюючи атмосферу страху в американському суспільстві”, — підсумовують автори звіту.

Тематичний звіт базується на попередніх роботах Amnesty International, Human Rights First та ProPublica.