Доля викраденого росіянами у березні 2022 року агронома з Харківщини Сергія Удовіченка досі не відома
Мешканця міста Лозова Сергія Удовіченка російські військові викрали 20 березня 2022-го. Оскільки досі його місцеперебування є невідомим, він вважається безвісти зниклим.
Про це виданню ZMINA розповів його рідний брат Олександр Удовіченко.
Сергій Удовіченко. Фотографію надали рідні17 лютого 2022 Сергій влаштувався агрономом на агрофірмі у селі Мала Гусарівка Харківської області. Мешкав він у будинку власника підприємства у селі Байрак-3.
Під час окупації частини Харківщини Удовіченко регулярно зідзвонювався з братом або надсилав йому повідомлення.
“Спочатку він користувався смартфоном, а згодом задля безпеки перейшов на кнопковий телефон. Він якось розповів, що у перших числах прийшли два молодих військових, сигарету спитали. Він дав сигарет і обережно спитав: “Навіщо ви тут?”. Вони сказали: “Та ми й самі не знаємо“, – пригадує Олександр.
Пізніше Удовіченко домовився з власником підприємства, щоб разом виїхати на підконтрольну Україні територію. 19 березня 2022-го Сергій повідомив брату, що його керівник разом з дружиною виїхали до міста Балаклія, а він мав до них приєднатися наступного дня. Звідти вони разом повинні були виїхати з окупованої території.
“Російські військові нікого з місцевих не пропускали з Байрака, і в Байрак та з Балаклії. Боялися, бо міст був стратегічний. І потім начебто воно послабилося. Мій брат мав пішки прийти до Балаклії. Вони йшли порізно, аби безпечно перетнути блокпост з села Байрак до Балаклії“, – ділиться чоловік.
20 березня 2022-го Олександр подзвонив Сергію, щоб дізнатися, як він доїхав, однак через поганий звʼязок не зміг розібрати жодного слова. Пізніше українські правоохоронці повідомили йому, що це був останній дзвінок на номер телефона брата. Після цього абонент постійно знаходився поза зоною досяжності.
Після зникнення брата Удовіченку вдалося знайти свідків його незаконного викрадення. За їхніми свідченнями, до будинку, де мешкав Сергій, прийшли троє російських військових, які наказали йому набрати з криниці води у дві пʼятилітрові пляшки. Після цього вони посадили його до своєї автівки й повезли у невідомому напрямку.
“Біля будинку стояла криниця, з якої всі місцеві брали воду. Коли він набрав для них воду, його повели по вулиці до їхньої машини, яка стояла десь вище, вони не під’їхали прям до будинку. Вони сказали, що брат не був наляканий“, – розповідає брат Сергія.
Помітивши, що двері відчинені, один з місцевих зайшов всередину будинку і побачив на столі паспорт і водійське посвідчення Удовіченка.
“Також один з очевидців розповів, що військові, які забрали Сергія, ходили селом. Він у них спитав про брата, а ті йому відповіли: “Він більше у село не повернеться. Ти менше питай, щоб тобі не було гірше“, – додає Олександр.
3 травня 2022-го рідні Удовіченка написали заяву про викрадення сина до Нацполіції. Крім того, вони повідомили про зникнення Сергія до Національного інформаційного бюро, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України та Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Брат розповідає, що разом з іншими родичами, рідних яких викрали у Балаклії, надсилав листи до Сергія через “Ф-письма” у різні місця утримання Курської, Бєлгородської та Брянської областей зі словами підтримки: “Як ти? Чекаємо на тебе”. Згодом Олександр отримав відповідь з бєлгородського СІЗО №3 про те, що кореспонденцію перевірила цензура і передала адресатам. Після цього Олександр через знайомих намагався передати брату передачу, але працівники установи відмовилися її прийняти, заявивши, що такої людини там немає, а також порадили “йти звідси й забути сюди дорогу”.
Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу ys@zmina.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.
Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо для документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні й притягнення винних до відповідальності.
