Діяльність Фейсбук та Гугл становить загрозу правам людини – Amnesty International
Стеження за мільярдами користувачів, яке здійснюють платформи “Фейсбук” та “Гугл”, становить системну загрозу правам людини.
Про це йдеться в новій доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International, яка закликає до радикального перетворення основної бізнес-моделі технологічних гігантів.
Зокрема, автори доповіді “Гіганти стеження” стверджують, що заснована на нагляді бізнес-модель компаній Фейсбук та Гугл за своєю природою несумісна з головними ідеалами права на недоторканність приватного життя і створює системну загрозу для низки інших прав, включно з правом на свободу вираження поглядів, свободу думки, а також права на рівність та свободу від дискримінації.
Згадані сервіси домінують у сучасному житті, зосереджуючи у своїх руках безпрецедентну владу над цифровим світом, збираючи та монетизуючи особисті дані мільярдів людей. Їхній контроль над цифровим життям користувачів підриває саму суть конфіденційності і є однією з визначальних проблем прав людини нашої епохи, йдеться в доповіді.
“Для того щоб захистити наші фундаментальні людські цінності в епоху цифрових технологій, а саме – гідність, автономію, конфіденційність, украй важливо радикально переглянути методи роботи “технологічних гігантів” і перейти до епохи інтернету, в основі якого лежить повага до прав людини”, – зазначив генеральний секретар Amnesty International Кумі Найду.
Автори доповіді констатують, що сервіси “Фейсбук” та “Гугл” встановили панування над основними каналами, які більша частина світу використовує для реалізації своїх прав в інтернеті, їхні платформи стали фактично новим глобальним публічним місцем.
Технологічні гіганти пропонують ці послуги мільярдам, не стягуючи водночас зі своїх користувачів плати. Натомість люди платять за послуги своїми особистими даними, які постійно відстежуються в інтернеті, а також в офлайні, наприклад через під’єднання пристроїв.
“Інтернет став життєво важливим для людей, адже вони отримали змогу користуватися багатьма своїми правами, утім для мільярдів людей немає іншого осмисленого вибору, окрім як отримати доступ до цього публічного простору на умовах, які висунули Фейсбук і Гугл”, – сказав Кумі Найду.
Але, за словами Кумі Найду, люди не підписувалися саме на такі умови використання їхніх даних, коли ці платформи тільки починали функціонувати.
“Компанії “Фейсбук” та “Гугл” із часом відійшли від вимог збереження нашої конфіденційності. Тому зараз ми де-факто перебуваємо в пастці. Або ми повинні підкоритися цьому всеохопному механізму стеження, де наші дані легко використовуються для маніпулювання і впливу на нас, або ж відмовитися від переваг, що пропонує цифровий світ. Відповідно, ми не маємо змоги ухвалити як таке легітимне рішення. Ми маємо відродити цю важливу публічну платформу так, аби отримати можливість брати участь у ній без порушення наших прав”, – наголошує генеральний секретар Amnesty International.
Вилучення та аналіз особистих даних людей у таких безпрецедентних масштабах несумісні з правом на недоторканність приватного життя, включно зі свободою від вторгнення в приватне життя, правом контролювати інформацію про себе і правом на простір, де можна вільно виражати свою особистість, зазначено в доповіді.
У доповіді нагадують, платформи “Фейсбук” та “Гугл” формують неймовірно докладні характеристики людей, а потім рекламодавці платять їм, щоб отримати можливість таргетувати рекламу або спеціальні повідомлення різного характеру на окремих людей.
“Скандал із Cambridge Analytica засвідчив, як легко можна в непередбачуваний спосіб використовувати дані людей для маніпулювання ними і відповідного впливу на них”, – йдеться в повідомленні Amnesty International.
Автори доповіді наголошують, що рекламні механізми можна використати в політичних цілях, що може мати катастрофічні наслідки для суспільства. Також сервіси дозволяють за допомогою рекламних оголошень “полювати” на вразливих людей, які мають проблеми з фізичним чи психічним здоров’ям або ж борються із залежністю.
Amnesty International закликає уряди терміново вжити заходів щодо перегляду бізнес-моделі, заснованої на стеженні, і захистити людей від корпоративних порушень прав людини, зокрема за допомогою розроблення та застосування надійних законів про захист даних і ефективного регулювання технологічних гігантів з урахуванням загальновизнаних стандартів прав людини.
Першим кроком, наголошує доповідь, має стати ухвалення урядами законів, які гарантуватимуть, що згода користувачів на збір, оброблення та обмін їхніми особистими даними для маркетингу та реклами не вважатиметься однією з умов для користування послугами різноманітних компаній, зокрема “Фейсбук” та “Гугл”. Останні також зобов’язані поважати права людини всюди, де б вони не працювали.
“Час повернути цей життєво важливий публічний простір для всіх, а не для кількох впливових непідзвітних компаній у Кремнієвій долині”, – підсумовує Кумі Найду.
